Значення слова

Бенкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.

Приклад вживання

Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету.

Походження

через польську мову запозичено з німецької або французької;
н. Bankétt, фр. banquet походять від іт. banchetto «лава», зменш. від banco «лава» (згодом «їжа і напої на такій лаві», далі «бенкетування»);

Перекладаємо слово бенкет

гостина
14
Volodymyr Khlopan 30 червня 2020
пир
12

pir
Чинне письмо: пир.

אלישע פרוש 1 липня 2020
1 липня 2020

Московітизм

2 липня 2020

ЕСУМ, IV, 372: пир¹; Желехівський/Недільський, ІІ, 632: пир.

16 грудня 2020

Це той словник, що ряснить язичієм, так?

11 січня 2021

To puitaie toy, cto suipe goluimi récymi (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѣчь "обвинение, спор, несогласие, свидетельство, свидетельские показания")?

Do Uasyoho uédoma, cogen slwfnik gréxity nepitomuimi tuarui ta slofami, i Gelexwfscoho, i Grincenca, i Yafwrnicscoho... Ale to ne znacity Gelexwfscoho slwfnik e fyx zol.

11 січня 2021

Це чисто українське слово, напр. "Допировали Хоробрі русичі той пир" (Т.Шевченко); "і він зізвав на пир той духовний священного митрополита Никифора, і інших єпископів" (Літопис руський. Роки 1175-1184).
Приказки: Коли буде пир, тоді будуть і пісні.
Нам аби пир, а молодих у вир.
Не панові той пир, куди бреде увесь мир.
Не пири пировать, коли хліб засівать.

8 лютого 2021

Це таки церковнослов'янщина, але від цього ж кореня є руське "пирування".

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.

8 лютого 2021

Пробачте, Ваші доводи не витримують критики – взагалі. Так звана "жива руська мова" в Бериндовім словнику є мова суржика XVI-XVII століть. І "зрозумілість широкому загалу" слів, якими він пояснює "церковнослов'янські" слова можна співставити з такою же зрозумілістю слів суржика нинішнього (проти забутих питомих руських слів). Красно за то мовить уже саме таке щиро руське слово <колацѣа>...
Твердження що <пирування> є питоме, а <пир> ні, є абсолютно смішне, бо коли морфологічно простіша форма має бути непитома, то не може бути питома й похідна форма, морфологічно ускладнена. Українська мова є знана зловживанням морфологічного "маскування" слів для видимості відмінності від форм російських, що в результаті передусім шкодить самій руській мові; взяти такий приклад (з безлічі), як <завгодно> проти вятського <угодно>.

8 лютого 2021

Тобто, погана українська мова "зіпсута", "віддалилася від руських корінь"? Добре, що Москва вберегла свої руські коріння. Дуже знайома мені діялектика, чув її багато пребагато раз. Здогадайтесь від кого.

Чи може по-Вашому українцям розум відшибло й вони позабували рідні слова у 1500 роках, вчені мужі позаписували оцю мову людей, які забули своє коріння, а Росія така молодчинка все зберегла? Чи не логічніше припустити, що з самого початку ціла купа слів не були русичам рідними? І больниці, і безумці, і таті, і сани і чиновники були просто болгаризмами, українцю відомі настільки ж, як нині англійська мова по селах.

9 лютого 2021

Що є з Вашою логікою? До чого суть тут питання мови вятської до питань мови руської? Не тямлю, про яку "діалектику" Ви мовите, й не маю наміру гадати.

<Чи може по-Вашому українцям розум відшибло...>
Ще раз, згадайте останні сто років, частини яких Ви сам єсте свідок.

17 грудня 2021

Наше давнє слово на взір жир, дар.
+

наїдалово
6
Остап Помаран 2 липня 2020
3 липня 2020

Дуже дотепно. Видалити.

16 квітня 2021

Дійсно лихе слово.

застілля
6

ширше вживане за "бенкет"

Oleksander Lysenko 5 липня 2020
учта
6

Учта — здавна — урочисте, часом багатолюдне частування гостей із щедрою їжею і питвом.
Прийшли гості… почалась учта (А. Свидницький); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування (А. Кримський).

Sherif Ermachenko 11 січня 2021
12 січня 2021
8 лютого 2021

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.

26 січня

У Горосі пише про запозичення з польської.

26 січня

Горох повторює дурню, яка була написана у совєтських словниках.

бесіда
4
16 грудня 2020

+ + +
Бесіда, Беседа – 2) Пир, пирушка; спільність гостей
Від псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння», первісне значіння – «сидіння надворі», пізніше «зібрання».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1803-beseda.html#show_point
goroh.pp.ua: бесіда

8 лютого 2021

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа

Там же:
церк.-сл. Бесѣда – руськ. Розмова

Тобто ще в середньовіччі бесідою звали русичі саме бенкет, уже через російський наплив так стали звати будь-яку розмову.

гульки
2
Oleksander Lysenko 13 грудня 2020
пирування
2

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.

Перше гадав, що тяма "бенкет" від кореня "пир" є церковнослов'янським, а отже чужим, але якщо подають давні словники, то хто я, щоб цуратися слова. Чужим є хіба сама форма "пир", українці її зробили на свій узір – пирування.

гуляння
1
ралець
1

Переносне значення — те саме, що бенкет. Посилання: sum.in.ua: ralecj

Мавра Багряна 6 травня
гульня́
0
Пилип Хмара 10 грудня 2020
балуша
0
Oleksa Androshchuk 24 березня
ба́лух
0
Oleksa Androshchuk 24 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями