Учта — здавна — урочисте, часом багатолюдне частування гостей із щедрою їжею і питвом.
Прийшли гості… почалась учта (А. Свидницький); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування (А. Кримський).
+ + + + +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61914-uchta.html#show_point
І в чехів – úcta.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.
У Горосі пише про запозичення з польської.
Горох повторює дурню, яка була написана у совєтських словниках.
+ + +
Бесіда, Беседа – 2) Пир, пирушка; спільність гостей
Від псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння», первісне значіння – «сидіння надворі», пізніше «зібрання».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1803-beseda.html#show_point
goroh.pp.ua: бесіда
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа
Там же:
церк.-сл. Бесѣда – руськ. Розмова
Тобто ще в середньовіччі бесідою звали русичі саме бенкет, уже через російський наплив так стали звати будь-яку розмову.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.
Перше гадав, що тяма "бенкет" від кореня "пир" є церковнослов'янським, а отже чужим, але якщо подають давні словники, то хто я, щоб цуратися слова. Чужим є хіба сама форма "пир", українці її зробили на свій узір – пирування.
Переносне значення — те саме, що бенкет. Посилання: 
sum.in.ua: ralecj
r2u.org.ua: Балуша
pir
Чинне письмо: пир.
Московітизм
ЕСУМ, IV, 372: пир¹; Желехівський/Недільський, ІІ, 632: пир.
Це той словник, що ряснить язичієм, так?
To puitaie toy, cto suipe goluimi récymi (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѣчь "обвинение, спор, несогласие, свидетельство, свидетельские показания")?
Do Uasyoho uédoma, cogen slwfnik gréxity nepitomuimi tuarui ta slofami, i Gelexwfscoho, i Grincenca, i Yafwrnicscoho... Ale to ne znacity Gelexwfscoho slwfnik e fyx zol.
Це чисто українське слово, напр. "Допировали Хоробрі русичі той пир". (Т. Шевченко).
"і він зізвав на пир той духовний священного митрополита Никифора, і інших єпископів" (Літопис руський. Роки 1175-1184).
Приказки:
"Коли буде пир, тоді будуть і пісні".
"Нам аби пир, а молодих у вир".
"Не панові той пир, куди бреде увесь мир".
"Не пири пировать, коли хліб засівать".
Це таки церковнослов'янщина, але від цього ж кореня є руське "пирування".
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Пиръ – руськ. Оучта честь, пированє, бесѣда, колацѣа.
Пробачте, Ваші доводи не витримують критики – взагалі. Так звана "жива руська мова" в Бериндовім словнику є мова суржика XVI-XVII століть. І "зрозумілість широкому загалу" слів, якими він пояснює "церковнослов'янські" слова можна співставити з такою же зрозумілістю слів суржика нинішнього (проти забутих питомих руських слів). Красно за то мовить уже саме таке щиро руське слово <колацѣа>...
Твердження що <пирування> є питоме, а <пир> ні, є абсолютно смішне, бо коли морфологічно простіша форма має бути непитома, то не може бути питома й похідна форма, морфологічно ускладнена. Українська мова є знана зловживанням морфологічного "маскування" слів для видимості відмінності від форм російських, що в результаті передусім шкодить самій руській мові; взяти такий приклад (з безлічі), як <завгодно> проти вятського <угодно>.
Тобто, погана українська мова "зіпсута", "віддалилася від руських корінь"? Добре, що Москва вберегла свої руські коріння. Дуже знайома мені діялектика, чув її багато пребагато раз. Здогадайтесь від кого.
Чи може по-Вашому українцям розум відшибло й вони позабували рідні слова у 1500 роках, вчені мужі позаписували оцю мову людей, які забули своє коріння, а Росія така молодчинка все зберегла? Чи не логічніше припустити, що з самого початку ціла купа слів не були русичам рідними? І больниці, і безумці, і таті, і сани і чиновники були просто болгаризмами, українцю відомі настільки ж, як нині англійська мова по селах.
Що є з Вашою логікою? До чого суть тут питання мови вятської до питань мови руської? Не тямлю, про яку "діалектику" Ви мовите, й не маю наміру гадати.
<Чи може по-Вашому українцям розум відшибло...>
Ще раз, згадайте останні сто років, частини яких Ви сам єсте свідок.
...можна співставити...
Я не проти спів-, але
СПІВСТАВИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
співставити
Правильніше: порівняти; зіставити
Мова – не калька: словник української мови
Наше давнє слово на взір жир, дар.
+
+
рупний спосіб утворення йменників
пити — пир
дати — дар
жити — жир
"Пекельний Ірод справив свято,
Пир людожерности та зла".
(Павло Грабовський. Сироти).
+++