лат. centrum (› н. Zentrum, фр. centre «центр») «ніжка циркуля; осереддя кола; кісточка плоду» походить від гр. ϰέντρον «колюча зброя; голка, жало; осереддя», утвореного від ϰεντέω «колю, жалю», що зводиться до іє. *k῀ent- «колоти», з яким пов’язані також брет. kentr «шпора», дірл. cinteir «тс.», двн. hantag «гострий, колючий», лтс. sist «бити, вдарити», вал. cethr «цвях»;
спрямований ДО