Треба якось розділити значення: установу від геометрії. Додам, мабуть, окреме слово.

ЕСУМ:
запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво німецької або французької;
лат. centrum (› н. Zentrum, фр. centre «центр») «ніжка циркуля; осереддя кола; кісточка плоду» походить від гр. ϰέντρον «колюча зброя; голка, жало; осереддя», утвореного від ϰεντέω «колю, жалю», що зводиться до іє. *k῀ent- «колоти»...
джерелом слова центральний (від якого походять інші слова з суфіксом -аль-) є лат. centrālis «серединний», утворене від centrum

boslo (rod. mn.: bœsel)

Tvoreno mnoiõ œd *bod- u rieci ‹bosti, bod•› + *-dlo: *boddlo → ‹boslo›. Pro xœd teamou por. d.-gr. ‹κέντρον› œd ‹κεντέω› ‘bodõ, bodaiõ, coliõ, gealiõ’. Pro lieple ròzoumiegne xodou ròzvitca teama gadaymo, pro nastoyõ, yn cœl u zemlie iz priveazanoiõ givotinoiõ cyto pasé sẽ lixy u poromeni toho colou = ‘centre’.
Za Vasmeromy, u Sõpreaslscœy Dobroviesti e za d.-gr. ‹κέντρον› d.-rous. slovo ‹ostynu› = rous. ‹osten / œsten› — œd corene *ost- ‘bone; sharp stick, goad, rod’, ta ya gadaiõ lieple e tvoriti œd rieci ‹bosti›.

___
boslœu, boslov• ‘central’
boslen/bœslen, boseln• ‘centric’
boslo• ‘centri•’
bosliti, boslouati ‘to centre’
bosloditi (boslodi•, boslodj•), bosloviti (boslovi•, boslóul•) ‘to centralize’
boslodgeigne, boslodja ‘centralization’
izboslouati, izbosliti, ouboslouati, oubosliti ‘to concentrate’
œdboslouati, œdbosliti, œdbosloditi, œdbosloviti, œdboslouati ‘decentralize’
yzboslen/yzbœslen, yzboseln• ‘excentric’

»centrālis ‘серединний’«

Xuibity znatiti oge ‘seredina’ e pereclad slova ‹centralis› ci gr. ‹κεντρικός› lixy vœilno opisen a tócyno teamie ‘central (centralis, κεντρικός)’ ne teacné. Ceasto coristanie mityma, strogo, ta teama ‘middle (medium), seredina’ ta ‘centre (centrum)’ nieste istova.

• Ne darma’ste dvie ocremie slovie za oba teama greçscoiõ: ‹μέση / μέσο› (d.-gr. ‹μέσον›) ‘middle, seredina’ ta ‹κέντρο› (d.-gr. ‹κέντρον›) ‘centre, centrum’, i, uzgleadno, primetui: ‹μέσος (m), μέση (g.
), μέσο (n)› ‘seredinen (m), seredinna (g), seredinno (n) (lat.: medialis — m/g, mediale — n)’ proti ‹κεντρικός (m), κεντρική (g), κεντρικό (n)› ‘central (centralis — m/g, centrale — n)’. Ocivisto nieste bo tó dva istova teama, xotcha i odinacova, blizyca.

• Ne darma bie u lat. cerpano d.-gr. κέντρον — lat. ‹centrum›, pri svoyeimy ouge rœdnie slovie ‹medium› (ta ‹medialis, mediale›), dauchi u lat. dvie ocremie slovie: ‹medium, medialis/•ale› ta ‹centrum, centralis/•ale›. Ocivisto nieste bo tó dva istova teama, xotcha i odinacova, blizyca.

• Popri blizycœsty ci odinacovœsty (similarity), golóuna rœzniça meidj yima e oge ‘medialis, medium’ œdnosity do tòcycui meidj (dvoma) rœunoœddalenamama tòcycama, i ceasto ci pitimo e tó mnogina tòcuix tòcyoc dieleatchi dva rœunoœddalena protiméta uzdóugy — tocdie odina yz tuix ‘medialis’ tòcyoc bõdé, õzyco, i ‘centrum’, ale usiui inchui ‘mediales' tòcycui bõdõty prosto ‘mediales’ ta ne ‘centrales’. A ‘centre, centralis, centrum’ znacity odinõ ino tòcycõ rœunoœddalenõ œd usiex tòcyoc yna dana protiméta.

U dielnie, ‘middle, seredina, μέσο’ e yzocrema serednia velicina ceoho, i team ‘centrum, κέντρο’ toho ne znacity. Razomy iz tuimy, ‘centrum, centre’ mogé bouti ne tam cde zemlemierna seredina yna dana protiméta e ; pro nastoyõ, ou protimétœu tvarou “U”, he otó, pœdcovui, coromuisla ci boumeranga e ‘centrum’ teageigna inde neidj yix zemlepisna seredina — a tó u tòcyçie visiegna yix, onli zemlepisna seredina yix bõdé poza samuimy tielomy six protimétœu.

‘Medium, middle seredina’ e ceasto pridrougena iz dóuginoiõ, coli ‘centrum’ lédva ci, a tó i u tchasie. Pro nastoyõ, ‘the middle of a film’ e tòcyca u polovinie truagna ynui plieucui, olni ‘the centre of a film’ e golóuna tòcyca ròzvitcou dieyui ynui plieucui. Stati po seredinie ouliçie ne znacity u yeyui ‘cetrum’. Ta i yna ouliça sama, mogé bouti ‘a central steet’ ci ‘central square’ u teamie ‘golóuna’, ‘struigyneva’, ta ne conecyno dieleatchi yno miesto na dvie polovinui zemlepisno.