Тваринозапильний
То навіщо сюди оте рість? 🧐
<То навіщо сюди оте рість?>
Prauda. Giulina bo giulinõ ne puilcity, a xuiba plœudnity. Samo slovo ‹puilciti› (← puiloc) ouge ménity roslinõ.
Добродійко Кароліно, будь ласка. На прикладі цього слова очевидно, що кожен випадок окремий, і тут "тваринолюб"/"твариножитець" цілком недоречні. Розумієте?
Так це різні галузі, фітологія та зоологія 🤷♀️
І як на те пішло, не бачу тут проблеми, якщо обидві тями перекласти одним словом. Через семантичні зсуви одне й те саме слово може набувати нових значень.
sum.in.ua: Poslid
Галузі-то різні, але складниці нерідко одні з дуже різними значеннями. Що значить "тваринолюб"? Через забобони, яких дотримувалися ті, хто дав таку назву, слово зовсім не розкриває своє значення
А можна посилання на якусь критичну статтю чи дослідження цих, як Ви кажете, забобонів, у творенні термінології? Мені очевидно лише те, що наукову термінологію творять на латинському та грецькому субстратах, задля зручності, гадаю.
<якусь критичну статтю чи дослідження цих, як Ви кажете, забобонів, у творенні термінології?>
+
Це досвідова ("емпірична") закономірність: називати істоти (ознака)+ -філ, -фіт, -фоб. Зверніть уваги на розподіл Раункієра: "фанерофіти" по-нашому це "відкриторості", тому що бруньки незахищені, "явні". Через звичай додавати до всіх рослин -фіти ознака розподілу -- бруньки -- у слові не розкрита. Інший приклад: "геліофоби", що має 2 значення: ті, що бояться прямого сонячного світла, і ті, що "боятсья" його взагалі. Згадаю ще приклади -- допишу. Знайду дослідження -- теж
giunetyopuilcima
/ˈʒɪwnɛt͡ʃopɘ̞lˌt͡ʃɪmɑ/
[ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃopɘ̞lˌt͡ʃɪmɑ, ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃopɘ̞ɫˌt͡ʃɪmɑ, ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃopɘ̞wˌt͡ʃɪmɑ, ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃopɤɫˌt͡ʃɪmɑ, ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃopɨɫˌt͡ʃɪmɑ, ˈʒiwnɛ̝t͡ʃopɘ̞lˌt͡ʃimɑ]
Tuoryeno mnoiõ œd slœu ‹giunetya› "animalia, animals, ζώα" (SIRM II, 199, gaslo ‹жи́ти›: ‹живне́ча› [зб.] тварини") ta *‹puilcim› "being pollinated" œd *‹puilciti› "to pollinate, *pollinare", œd ‹puiloc, puilc-› "pollen".
___
ci:
giunetyoliouba
/ˈʒɪwnɛt͡ʃoˌlʲubɑ/ [ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃo̝ˌlʲubɑ]
Tuoryeno cerpanomy pèrecladomy gr. ζωόφιλος.
___
ci:
giunetyosnõba
/ˈʒɪwnɛt͡ʃoˌsnʊ(ʷ)bɑ/ [ˈʒɪ͡ɘwnɛ̝t͡ʃo̝-, ˈʒiwnɛ̝t͡ʃo̝-, -ˌsnʊbɑ, -snʊʷbɑ, -ˌsnʊ͡u̯bɑ, ˌsnʊbɑ, -ʃn-, -t͡sn-]
Tuoryeno mnoiõ œd slœu ‹giunetya› "animals" (v. ↑) ta ‹-snõb› za "-γαμος", œd ‹snõb› "matchmaking, wedding, marriage" (porœun. *‹snõb› u rous. ‹dévosnõb› "suat, matchmaker, co-father-in-law", v. SIRM II, 85: ‹дівосну́б›, œd *snomb- / *snoub-), he cerpan pèreclad greçscoho *ζωόγαμος (porœun. *ζωογαμία → *zoogamia, zoogamy → giunetyosnõbïe).
Не буде плутанини зоо- і біо-?
До речі.
Рупна смислова спорідненість animal та animation, як живіття та живкий (жвавий).
<Не буде плутанини зоо- і біо-?>
Se mene puitaiete, libo-n'?
Coli tac, to doumax nad tuimy, ta, za pervoe, oumuislno'my uzeau slovo ‹giunetya› za "animalia (collective, isbœurno)" — œd *giu-yn-ot-y-a (porœun. ‹maletya› ← *mal-ot-y-a, ‹còlôtnetya› ← *kolt-yn-ot-y-a, ‹vòrôgynetya› ← *uorg-yn-ot-y-a), ôtge: "animalia" → "animalo-, zoo-, ζωο-", tamge i ‹живли́на› (giulina) "тварина", ci ‹животи́на› (givotina) "тварина", ‹животи́нство› (givotinstuo) "(зб.) тварини", a za "bio, βίο-" bõdeity tacoge œd corene ‹gi(u)-› "giti, gitïe", ale is inxiemy tuaroslœuïemy cyto zasvédcyeno znacity "life" — iz SIRM (gaslo: ‹жи́ти›) sõty tam slova: ‹живло́› (giulo) "усе живе", ‹живи́на́› (givina) "жива істота", ‹жизнь, жиздь, жизь, жисть, життя́/житє́› "life". Na tlé six slœu mogemo œdvòlociti (abstrahouati) tuarui ci tuar za "ζωο-" ta tuar/tuarui za "βίο-".
Tou e isce teamiti cyto, napr., u slové ‹giunetya› "animalia" e ‹-etya› za isbœurnœsty, a gòlôuna ceasty slova znaciti "an animal, animalis" e *‹giun-›, ôtge, crœumy danuix mnoiõ uisie tuarœu na ‹giunetyo-›, còrôtcosti radi bui moglo bouti i ‹giuno-› za *ζωο-", tô bui: ‹giunopuilcima [roslina]›, ‹giunoliouba [r.]›, ‹giunosnõba [r.]›, a za "bio-" bui mogla slougiti, napr.: ‹givo-› ci ‹givo-›. U greçscœy móuvé ‹ζωο-› ta ‹βίο-› imõty odin coreiny ale is duœynomy rozvitcomy pie. *gwi(w)- "giti, gitïe, to live, life", tomou tam e legxie rozlõciti dué rœuznœi teamé prosto zuõcovo, a u rousscé e lixie ‹gi-›, tomou mogemo rozlõciti xuiba tuaroslœuno (morphologically).
Œd ‹tuarin-› ne xotiõ tuoriti za "zoo-", slovo ‹tuarina› bo radxie teacneity znacyeinïou "creatura, creature" — porœun. ‹tuoriti› : ‹creare (→ create)›.
