Чи можна утворити іменник від цього слова? Щось на подобу до "пильнувальник", "пильник" "пильнувач" "пильництво" (збірне, як сутямок слову "сторожа")?

Чепінь *-yk-/-*uk- є ту не до річи.

"Схоже" на підставі чого? На підставі Вашого підзрювання всього, що є формально близьке до вятських тварів? Чомусь схожість навіть сумнівного незалежного постання тварів з иншими словянськими мовами Вам не вадить. Даний в ЕСУМ твар <сторожкий> має посилання на словники Піскунова та АТССУМ, і в АТССУМ серед значень сього твару нема жадного, яке би трохи близько було до значення, яке Ви тут йому хочете надати. І замість розводити демагогію в дусі Вашого заїждженого наративу про "накинуте в останні роки за часів СРСР", коли вже посилаєтеся на ЕСУМ, могли бисте пильніше проглянути ту відповідну статтю з ЕСУМ, на яку самі й посилаєтесь, і побачили бисте там реально засвідчений твар з у своїй суті точно відповідним значенням: сторо́га "сторожа", з посиланням на сл-к Желехівського (ІІ, 923): сторо́га → сторо́жа "Wache; Warte". Значення німецьких слів прямо в своїй сути відповідають поняттю "чатовий, вартовий" і под.

Й уже’м завважував про посилання на "горох", формат якого дає криве уявлення про дані в оригіналі ЕСУМ форми та їх значення. На "горосі" твари ЕСУМ стоять без необхідних супровідних поміток, а саме значень та посилань на джерела. Авже, розгорнути (хоча би в скенованій версії) оригінальне (книжне) видання ЕСУМ вимагає більшої витрати часу та енергії, ніж копіпастити лінк сумнівного формату ЕСУМ з "гороху". Інакше не стане часу та сил розводити про "накинуте за часів СРСР" і подібне.

Ви пишете: <українці користали инші форми цього слова>. То які же? Слово <сторожкий> ним точно не було.

PS.: coristati є добрий твар, мені він є любіший від тварів <користатися, користуватись, використовувати>, але в руській мові його правильний ужиток вимагає прийменника iz, себо: "користати з чого", а не "користати що".