Бачу, шо поки не створили нитку на цю тему.
Загалом, створюю шоби обговорювати все пов’язане з цією фонемою.
Бачу, шо поки не створили нитку на цю тему.
Загалом, створюю шоби обговорювати все пов’язане з цією фонемою.
По-перше, яка саме фонетична природа цієї фонеми? Читаю й стикаюся з тим, шо всюди купа різних розбіжностей. Хтось каже, шо це [ɦ], хтось, шо це [ɣ], а хтось, шо це [ʕ]. Багато каже, шо це все залежить, по-перше, від того, чи це дійсно фонема /г/, чи просто якийсь алофон іншої фонеми, а по-друге, шо це питання вашого говору, бо в різних місцях вимовляють по-різному. Очевидно шо питання дуже складне, але просто поділюся тим, як я вимовляю.
Я живу на Львівщині й на жаль, я дуже мало чув живої української мови за межами заходу України, тому складно судити, як там вимовляється. Але знаю те, шо на Львівщині, Франківщині, й Рівненщині цю фонему більшість точно вимовляє як [ɣ]. Звук [ɦ] вказують як більше поширений для української мови, проте він мені, якшо чесно, звучить так, як звучить стереотипний росіянин, який хоче говорити українською й вимовляє “Галя”, “горілка”, “гречка”. Таке глибоке місце творення того звуку в горлі відчувається мені дивним. Може саме це дійсно є просто питанням говору. Звук [ʕ], попри те, шо він формується ближче до звуку [ɣ], звучить ще більше дивакувато. Нача йому взагалі не місце в українській мові. Ну, принаймні, з тих записів вимови, які чув. Як ви вимовляєте /г/?
По-друге, я все не можу сам вирішити те, як передавати англійське /h/. А те, шо існують суперечки шодо вимови українського /г/ додає ше більше питань. Дуже довго був категорично проти передачі того англійського звука через “г”, але згодом погодився з тим, шо українське “г” більше пасує тому звуку ніж “х”. Але бачу, шо навіть мовознавці сперечаються про це, і шо це не просто питання того, як люди звикли, чи того, шо передача англійського “h” як “х” нав’язана російською мовою. Я це бачу, і не соромтеся мене поправляти, шо якшо йти за глухістю/дзвінкістю звуку, то англійському [h] відповідає український [x], але якшо йти за місцем творення, то очевидно, шо звук [ɦ] буде ближчим, попри те, шо я його (принаймні свідомо на початку слова) не вимовляю, бо вимовляю [ɣ].
/ɣ̞/
Принаймні в нас, на Слобожанщині, це точно не задньоязиковий і не глотковий, а гортанний. І, думаю, так здебільшого в Україні.
Переконаний, що чужий [h] треба передаваи саме як Г, оскільки ця гортанність дуже помітна