Roupiu glead na uimóuvõ da in donin is osuétoiõ u móuvoznaustué na dœunscé Quoré.
»Rigsdansk som det tales i Jylland er også mere tydeligt end i København, af den simple årsag at jyderne har lært rigsdansk som er fremmedsprog, hvilket fremmer en tydelig udtale. Samme fænomen ses i Tyskland, hvor nordtyskerne regnes for at tale mere standardtysk, selv om de egentlig oprindelig talte plattysk, som er et helt andet sprog. De lærte højtysk som et fremmedsprog, hvilket gjorde udtalen mere distinkt og standardiseret.«
Pèreclad:
[I na Youtsciné e móuvlena Còrolêusca dœunsca yasnéixie neigy u Crieçscé Pravé, su prostoyui vinui oge Youtiéne sõty uicli còrolêuscui dœunscui he stòrônscõ móuvõ, cotra pèredity yasnõ uimóuvõ. Tõ samõ yaumeiny e vidéti na Némeçsciné, de séveronémçui e cislyeno móuviti stoyélnéxyoiõ némeçscoiõ, dogeiny peruésno móuvea rœuninnoiõ némeçscoiõ, yaca e célo inxya móuva. Uisocui némeçscui uicõ yaco stòrônscõ móuvõ, ciniuxi uimóuvõ ròzlõcynéixyõ ta stoyélyenéixyõ.]
Se teacneity zverstati cetkéixyõ uimóuvõ velicomést, he Cuyeu, is douge xiryenoiõ veatscoiõ móuvoiõ he dennodennoiõ i oucrayinscoiõ uicenoiõ u scholé, proti menxie cetcoyui uimóuvui mexycançœu Linou, de znacyno bœulxie mexycançœu móuvity rousscoiõ i doma i dennodenno, ne lixie u scholé.
Не все зрозумів, але скажу, що всі без винятку мають володіти державною мовою з літературною вимовою
Зовсім не погоджуюся. Гріх таке казати! Мовці мають володіти своїми говірками й усе. І мовити ними. “Літаратурна мова” це тяма широка, а літературні говірки нічим не ліпші за будь-які інші говірки. Та в державі, наче, ніхто й не проти, або говірки вимирали й залишалися для бабусь і дідусів.
Зовсім не погоджуюся. Гріх таке казати! Мовці мають володіти своїми говірками й усе. І мовити ними. “Літаратурна мова” це тяма широка, а літературні говірки нічим не ліпші за будь-які інші говірки. Та в державі, наче, ніхто й не проти, або говірки вимирали й залишалися для бабусь і дідусів.
Я рішуче проти того, щоб говірки вимирали! Треба докладати більше зусиль, аби зберегти їх. Але це звично й властиво країнам, що мають чимало говірок, коли людина володіє й своєю говіркою, й літературною мовою, і так має бути
Не все зрозумів, але скажу, що всі без винятку мають володіти державною мовою з літературною вимовою
“літературна” oucrayinsca uimóuva ta móuvnica nuiné e layno.
Не все зрозумів, але скажу, що всі без винятку мають володіти державною мовою з літературною вимовою
“літературна” oucrayinsca uimóuva ta móuvnica nuiné e layno.
Геть не згоден! Це більш-менш стале утворення, яким мають володіти всі, опріч своєї говірки
Не все зрозумів, але скажу, що всі без винятку мають володіти державною мовою з літературною вимовою
“літературна” oucrayinsca uimóuva ta móuvnica nuiné e layno.
Отже, “лайном” Ви називаєте вимову понад чверті населення держави за деякими показниками.
Дуже знайомий випадок: здогадуюся, почавши обстоювати говірки, далекі від літвимови, прийшли до ненависті до всього, що схоже на неї
Тому Ваші слова нічим не кращі за слова тих, хто закликає винищити говірки
Отже, “лайном” Ви називаєте вимову ПОНАД ЧВЕРТІ НАСЕЛЕННЯ держави за деякими показниками.
ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ НОСІЇВ за деякими показниками
🤔
Ya ne cliciõ nicy niciti. Nicity Vasya “літературна мова” rõsscõ móuvõ — ne lixe govœurcui, a samõ móuvõ. I caziõ isce raz: cinnâ oucrayinscâ uimóuva e veatsca. Xotiete pœdpirati blédõ tény veatscui u rousscé, smélo za délo!
Отже, “лайном” Ви називаєте вимову ПОНАД ЧВЕРТІ НАСЕЛЕННЯ держави за деякими показниками.
ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ НОСІЇВ за деякими показниками
🤔
Ya ne cliciõ nicy niciti. Nicity Vasya “літературна мова” rõsscõ móuvõ — ne lixe govœurcui, a samõ móuvõ. I caziõ isce raz: cinnâ oucrayinscâ uimóuva e veatsca. Xotiete pœdpirati blédõ tény veatscui u rousscé, smélo za délo!
І чим же саме вони “вятські”? За якими звуцькими явищами?
Pèreclad:
[I na Youtsciné e móuvlena Còrolêusca dœunsca yasnéixe neigy u Crieçscé Pravé, su prostoyui vinui oge Youtiéne sõty uicli còrolêuscui dœunscui he stòrônscõ móuvõ, cotra pèredity yasnõ uimóuvõ. Tõ samõ yaumeiny e vidéti na Némeçsciné, de séveronémçui e cislyeno móuviti stoyélnéxyoiõ némeçscoiõ, dogeiny peruésno móuvea rœuninnoiõ némeçscoiõ, yaca e célo inxya móuva. Uisocui némeçscui uicõ yaco stòrônscõ móuvõ, ciniuxi uimóuvõ ròzlõcynéixyõ ta stoyélyenéixyõ.]
Se teacneity zverstati ceûtkéixyõ uimóuvõ velicomést, he Cuiêu, zu douge xiryenoiõ veatscoiõ móuvoiõ he dennodennoiõ i oucrayinscoiõ uicenoiõ u scholé, proti menxe ceûtcoyui uimóuvui mexycançœu Linou, de znacyno bœulxe mexycançœu móuvity rousscoiõ i doma i dennodenno, ne lixe u scholé.
Насмішка в тому, що до перекладу потрібен переклад
