Вимова /j/

Anton Bliznyuk

Чи є прийнятною вимова "й" у деяких позиціях як фрикатив [ʝ], чи навіть глухий [ç]? Помітив за собою, шо в слові "йой" та дяких інших бува вимовляю обидві "й" як глухі фрикативи [ç], правда трохи відкритіші. А при напруженій вимові як дзвінкий [ʝ]? Мабуть, дзвінке [ʝ] при перебільшенні вимови (exaggeration) може бути прийнятним. Але глухий [ç], чи трохи нижчий [ç̞]? То є шось звичне, чи чисто наслідок якогось особистого сприйняття?

אלישע פרוש

U póuné.
1) Glouxyeinïe e xiro u coupé govorœuv pri inxyax zuœuncax prigòlôscax, to ceom' bui ne moglo bouti i pri /j/. Prauda, /j/ ime stan "pribliznui" prigòlôscui, ta toy ime i /w/, ale /w/ mogeity bouti glouxyeno, inace ne mogli sõty stati tuarui he [xtɔwˈdɤ] "u tòcdui", cèrêz [ɸtɔɣ̞ˈdɤ] ← [wtɔgˈdɤ] ← [wtɔk.ˈdɤ], /ˈxkʷɔɦo/ "ou coho", cèrêz [ˈɸkʷɔɦo] ← [ˈwkʷɔɦo ~ u̯ˈkʷɔɦo] ← /u ˈkʷɔɦo/, [ɸyst, ʍyst] "xuœust", ← /xwyst/.

Anton Bliznyuk

Файно! Дуже дякую за відповідь!

До речі, про [ɸ]. Чув у старших людей на видивах з Львівщини, Тернопільщини й північної Франківщини вимову "ф" саме як [ɸ], а то навіть і відкритіше. Дуже мало чомусь про це згадується, шо навіть чуже /f/ в деяких говірках знайшло собі вкраїнську вимову, яка відповідає вкраїнській фонології. А то вчать, шо /f/ це є лише [f].

אלישע פרוש

А то вчать, шо /f/ це є лише [f].

Ta ni, "oucẽty" pro "ф" (cuiriliçeiõ!), cyto "для української мови чуже" blabla, ne pro "/f/" ta [f]". Tô bui, oucẽty i xirẽty blõd pro "pisymẽ = zuõc".

Anton Bliznyuk

Та то ясно. Сумно шо така вимова зникає, а в сучасний час узагалі не згадується. Дуже природньо звучить [ɸ]. Сам стараюся користати саме таку вимову й вимовляється воно, хоч незвично мені, та набагато приємніше.

Roman Roman

Чи є прийнятною вимова "й" у деяких позиціях як фрикатив [ʝ], чи навіть глухий [ç]? Помітив за собою, шо в слові "йой" та дяких інших бува вимовляю обидві "й" як глухі фрикативи [ç], правда трохи відкритіші. А при напруженій вимові як дзвінкий [ʝ]? Мабуть, дзвінке [ʝ] при перебільшенні вимови (exaggeration) може бути прийнятним. Але глухий [ç], чи трохи нижчий [ç̞]? То є шось звичне, чи чисто наслідок якогось особистого сприйняття?

Як на мене, цілком правильно: [ʝ] є приголосним, як перша Й у слові "Йой". [j] є напівголосним(напівприголоним, якщо хочете. Байдуже), як друга Й у слові "йоЙ". На мою думку це природно, оскільки перед голосним варто очікувати саме приголосний(іде протиставлення), а не напівголосний звук