Дошч (дождь) насправді має бути діж
Як і подібні слова зі жд
Дошч (дождь) насправді має бути діж
Як і подібні слова зі жд
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
В словнику є дож
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дож
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?
Inose, o yacax slovax iz ‹жд› móuvite? ‹Ждати› — ‹жати›??
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?Inose, o yacax slovax iz ‹жд› móuvite? ‹Ждати› — ‹жати›??
Розумію, не завже(😁) це ставалося, проте ж могло та й сталося
Ждати могло не стати жати, бо просто таке слово вже є
Мені любіший твар діж нині
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
Я розумію дождь → дождж↓дошч (як бджола/пчола)→ діж/діш
Але цікава ява “р” доршч/ждж/ш/ж
Проте й слів де “р” у подібних місцях достатньо, така випадковість теж логічна
Хм борщ теж може стати борш
Розумію, не завже(😁) це ставалося, проте ж могло та й сталося
Ждати могло не стати жати, бо просто таке слово вже є
??
‹Ждати› — »prosto tacoe slovo ouge e.« ‹Дощ› — »mynie lioubieychiy tvar ‹діж› nuinie.« Tb. ‹ждати› “sẽ stalo”, a ‹дощ› “sẽ ne stalo”?? Ta i œdcui’ste vuicopali tvar ‹діж›? Yeoho nicde néyma, ta i bouti’mou nie ceomou, atge ‹o› e tou *u a ne *o.
Se slovo e œd pracorene *duzg-y- (pro bœilche vidjte SISM V, 195—197: *dъždžь), cde *zg+y => /ʒd͡ʒ/ ~ /ʒ̻t͡ʃ/ = [ʃt͡ʃ]. Pri cémy u rousscœy móuvie /ʃt͡ʃ/ ← *zg-y- e poyasniti cerez rodjay zvõcovuivoyou *zg sama: viedomo cyto u rousccœy móuvie *g zagalomy stauchi /ɣ̞/, u sòcetainnhie *zg sta /z̻k/ (a ne /zɣ̞/), porœunayte: *orz-ga → /ˈrɒz̻kɑ/ ‹ròzca›, /ˈrʏz̻kɑ/, œdcui i ‹rœzcian› /rʏʒ̻t͡ʃan/ (‹ріжчан[ий], ріщан[ий], рÿжчан[ый], рÿшан[ый], рвежчан[и], рвещан[и]), *menzga → /ˈmjɑz̻kɑ, ˈmɲaz̻kɐ, ˈmɲi̯͡ez̻kɐ, mez̻ˈkɑ/ ‹meazca› (м’я́зка, мня́зка, мньи́зка, мезка́), *brūzg- → /brɘ̞z̻k-/ ‹bruizcui, bruizcati›, *mozg- → /mʷoz̻k-, myz̻k-/ i dalieye pac /mʷozɔk/ u ‹mœuzoc ( ← drous. ‹mœzcu / мѡзкъ›), ‹mozcouati, mœzcouati›. Tac samo *zg+y sta */z̻k+ʲ/ → /ʒ̻t͡ʃ/ i u ‹dòzcy› /dɔʒt͡ʃ/. A yac porõcy e zvœuncuy sõgolosen iz glouxuimy — /ʒt͡ʃ/, to se da dvotvar: iz /ʒt͡ʃ/ → [ʃt͡ʃ], i /ʒt͡ʃ/ → [ʒd͡ʒ].