Множина та підмножина

Карл-Франц Ян Йосиф

Досить нелогічно називати “множина” для купи, для якоїсь великої кількості чогось — тому, що кінець “-ина” в українській мові означає на часть чогось більшого (може означати ще рослинність, але в цьому контексті ні):
краплина - маленька крапля
горішина - однин горішок з багатьох
жарина - одна крихта жару вогнища
крижина - маленька крига

А велика кількість, купа чогось є за моделлю двоєння шелестівок і м’якшення:
збіжжя, сум’яття, засніжжя, книжжя

Тому чи не логічніше було би:
рос. множество – укр. мніжжя (збірність каже про велику кількість)
рос. подмножество – укр. множина (“-ина” вказує що це частина чогось більшого – “мніжжя”)

Що думаєте?

Oleksa Rusyn

Суфіксом “-ин(а)” ще утворюють од прикметників, збірних та порядкових числівників іменники, що позначають річ чи речовину з ознакою слова-джерела: свиний - свинина, новий - новина, третій - третина, двоє - двоїна.