29 квітня Словотвору виповнюється 10 рочків!
Приєднуйтесь до урочистого зідзвону!

Полонізація назв місяців.

Карл-Франц Ян Йосиф

Недавно мав суперечку після пропаганди, де доводилося, що нинішні назви місяців в українській мові прийшли не з давньоруської, а з польської.
укр. лютий = пол. luty = д.-руськ. сѣчьнъ (сам січень звався просиньць)
укр. липень = пол. lipiec = д.-руськ. чьрвєнъ (сам червень звався изокъ)
укр. листопад = пол. listopad = д.-руськ. грудєнъ (сам грудень звався стоудєнъıи)
Надибав таку таблицю
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80

Будь ласка, дуже прошу, підкажіть що одповісти негіднику? Не може ж бути, що мова дійсно так сильно змінилась від поляків.

П.С. Цікаве знайшов у Словнику Грінченка, пише:
*Жо́втень, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень. Желех.
*Листопа́д, -ду, м. Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангеліи 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. Срезневскій. Матеріалы для словаря др.-русск. языка. II. 23. То-же въ новой литературѣ: Левч., Опытъ р.-укр. слов.; Уманець, Словарь. Основа 1862, X. Такъ-же въ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября. Желех. Галичане употребляют это слово для обозначения месяца ноября *и в последнее время это вошло во всеобщее употребление. Желех.
*Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша…. на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Повѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех.

Не хочу нікого ображати, але дуже видається вже, що галичани занесли з Польщі їхні назви місяців, які витіснили споконвічні рідні. В такому разі сентябрь (нині - вересень) насправді називався жовтнем, октябрь (нині - жовтень) звався листопадом, а ноябрь (нині - листопад) звався груднем.

Anton Bliznyuk

Я не знаю чи дійсно походять наші місяці від польської, але знаю, що ці місяці не є суто польськими.

Листопад, listopad — македонська, РОСІЙСЬКА, сербохорватська, чеська;
styczeń — польська;
сечень — російська.
брезен, brezen, březen — болгарська, словенська, чеська.
Праслов’янське berzьnъ — https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/berzьnъ
І таких слів багато.

Якщо би було в сербохорватській і західнослов’янських мовах, то тоді ще можна було би сперечатися про те, що це не наше слово. Але “березень” є й у македонській і болгарській і навіть у цековнослов’янській.

https://en.wiktionary.org/wiki/вересень
https://en.wiktionary.org/wiki/червень
https://en.wiktionary.org/wiki/сечень
https://en.wiktionary.org/wiki/листопад

У російській позначають як архаїзми. Я десь бачив у коментарях, чи то в Ютубі, чи ще десь, що деякі росіяни пам’ятають як старші люди (з Росії) говорили архаїчні місяці.

До того же, у сучасній польській березень це “marzec”, а жовтень це “październik”.

Anton Bliznyuk

Тобто, як завжди: в усіх слов’янських мовах є ці ймена, назви засвідченні ще в церковнослов’янській, архаїчні ймення в російській є, “жовтень” в українській є, у білоруській “сакавік”, “красавік”, “жнівень”, “кастрычнік” і “снежань” є, які немають нічого спільного з польськими йменами, але в українській ці слова є полонізмами…

Оплески.

Anton Bliznyuk

Чи були сучасні назви місяців якось уплинути польськими? Можливо.
Чи означає це, що сучасні українські місяці є полонізмами? Ні.
Чи могли українські назви місяців уплинути на сучасні польські? Могли.

Anton Bliznyuk

Лютий під значенням “February”.
Є й у болгарській (арх).
Є й у білоруській (люты) — https://en.wiktionary.org/wiki/люты
З тим, скільки в білоруській є своїх назв місяців, не думаю, що вони би собі запозичили лишень один польський.

Листопад під значенням “October” є й у чеській і словенській (арх).

———————

Здається, що зміна назв порядку місяців відбувалася не лише в українській.

Січень (1-ий місяць зими) — українська, російська (арх), болгарська (арх), хорватська, словацька (арх), польська.
Січень (2-ий місяць зими) — староцерковнослов’янська, сербська (арх; сечко), македонська (арх; сечко).
Цікаво також глянути на словацьку, оскільки “veľký sečeň” — це січень, а “malý sečeň” — це лютий.

Березень (1-ий місяць весни) — українська, російська (арх), чеська, словацька (арх), польска (арх; сучасною marzec).
Березень (2-ий місяць весни) — староцерковнослов’янська, болгарська (арх).

Квітень (2-ий місяць весни) — українська, російська (арх), польська.
Квітень (3-ий місяць весни) — чеська, сербська (арх), словацька (арх).2-

Травень (3-тій місяць весни) — українська, російська (арх), білоруська, староцерковнослов’янська, болгарська (арх), словенська (арх), польська (арх; сучасною maj).
Травень (2-ий місяць весни) — македонська (арх), словенська (арх), хорватська.
І знову є великий і є малий місяць, але тепер це словенська. “mali traven” — це квітень, а “veliki traven” — це травень. Але тут великий це перший місяць, а малий це другий.

Червень (1-ий місяць літа) — білоруська, українська, російська (арх), чеська, польська.
Червень (2-ий місяць літа) — словацька (арх; červenec), чеська (červenec).
Тут чеська також має два схожих імена для двох місяців — červen і červenec.

Серпень (2-ий місяць літа) — хорватська, словенська (арх).
Серпень (3-ій місяць літа) — українська, російська (арх), словенська (арх), чеська, польська.
Знову в словеньскій є малий і великий місяці — mali srpan, veliki srpan.

Листопад (2-ий місяць осені) — російська (арх), староцерковнослов’янська, болгарська (арх), македонська (арх), сербська (арх), хорватська.
Листопад (3-ій місяць осені) — українська, чеська, польська, словенська (арх), словацька (арх).

Грудень (3-ій місяць осені) — українська, словенська (арх), польська.
Грудень (1-ий місяць зими) — російська (арх), староцерковнослов’янська, болгарська (арх).

———————

А тепер місяці яких в україснькій нема.

Студень (3-ій місяць осені) — македонська (арх), сербаська (арх).
Студень (1-ий місяць зими) — російська (арх), староцерковнослов’янська.
Студень (2-ий місяць зими) — білоруська.

Руєн (1-ий місяць осені) — староцерковнослов’янська, болгарська (арх), хорватська, чеська, словацька (арх),
Руєн (2-місяць осені) чеська, словацька (арх).
І знову чеська й словацька мають два схожих імена для місяців. Чеська — září, říjen; словацька — malý rujen, veľký rujen.

Жетвар (1-ий місяць літа) — македонська (арх).
Жетвар (2-ий місяць літа) — сербаська (арх).

https://en.wikipedia.org/wiki/Slavic_calendar

Я пропустив якісь, здається.

Anton Bliznyuk

Виходячи з того, що й ув інших мовах назви місяців часто сунулися на один вперед, чи назад, а в білоруській узагалі на два (студень), то думаю те, шо й в українській таке сталося це звичайне явище. Чому таке стається? Можна лише припускати. Я думаю, що через непорозуміння людей. Українська мова дуже діалектно роздріблена, тому зсуву назв місяців напевно не уникнути.

Але. Чи можна такий зсув уважати наслідком полонізації? Я не думаю. Мені не подобається погляд “шоби як не в москалів”, але й погляд “шоби як не в поляків” також не подобається.

Як я написав, листопад під значенням третього місяця осені є ще в чеській, словацькій і словенській. А я нагадую, що між поляками, чехами, словачцями та словенами є Австрія й Угорщина. Лютий під значенням другого місяця зими є й у болгарській. Щодо липня та жовтня то тут можна сперечатися. Але, як на мене, то змісту сперечатися в тому нема. Особисто я не бачу тут полонізмів.

Василь Кривоніс

Виходячи з того, що й ув інших мовах назви місяців часто сунулися на один вперед, чи назад, а в білоруській узагалі на два (студень), то думаю те, шо й в українській таке сталося це звичайне явище.

Таке зміщення могло статися через зміну календаря (з Юліанського на Григоріанський), який змістив усе на майже 15 днів, тому і у Грінченка ще за старим календарем писалося, а з переходом змістили