рус. ликувати = моск. ликовать < стсл. ликъ
рус. ликувати = моск. ликовать < стсл. ликъ
Niyaco. Ou toho slova ne’ma tacoho znacyeinïa.
рус. ликувати = моск. ликовать < стсл. ликъ
Можливо, від “святкувати день якогось святого з іконами (“ликами”)”. Як “святі лики”
рус. ликувати = моск. ликовать < стсл. ликъ
Можливо, від “святкувати день якогось святого з іконами (“ликами”)”. Як “святі лики”
Ne vuigadouïte.
очевидно, запозичене в давньоруську мову з старослов’янської;
стсл. ликъ «хор; зібрання», як і болг. лик «хор», схв. лȗк, виводиться з псл. likъ «тс.», яке вважається запозиченням з готської мови;
гот. laiks (пізньоготське liks) «танок», laikan «скакати, стрибати» споріднене з дісл. leikr «гра», двн. leih (leich) «гра, спів», лит. láigyti «носитись, бігати», давньолит. laigo «танцює», дінд. rejate «скаче, трясеться», перс. ālēxtan «стрибати, брикатись», курд. be-lezium «танцюю», līzim «граю», гр. λιγαίνω «голосно проголошую, співаю»;
менш обґрунтоване припущення про первісну спорідненість слов’янських і германських слів (Uhlenbeck 252; Stender-Petersen 38) та про первісну тотожність з лик «лице» (Stender-Petersen ZfSlPh 13, 249);
р. лик, ликова́ть, бр. лік (церк.) «сонм», лікава́ць, др. ликъ «зібрання; хор»;
Воно одразу мало значення зібрання людей, це не має нічого спільного з «лик» (лице)