Виникає запитання, як у слові слухняний лишилася буква х, а не відбувся перехід в ш (слушний). Якщо брати «слух» + ьnъ + janъ, то мало би бути слушняний, хіба ні? Прошу допомогти.
Виникає запитання, як у слові слухняний лишилася буква х, а не відбувся перехід в ш (слушний). Якщо брати «слух» + ьnъ + janъ, то мало би бути слушняний, хіба ні? Прошу допомогти.
Слушний — полонізм
слух + Ъnъ + janъ. Ъ, а не Ь
слух + Ъnъ + janъ. Ъ, а не Ь
Дякую.
слух + Ъnъ + janъ. Ъ, а не Ь
Дякую.
Ne ispóuna mi yasna sõty œdnosyeinïa staubui ta znacyeinïa (“relations of structure and sematics”) u ‹слухняний ~ слух’яний›, dosta yasno e xuiba ‹-ян-› — iz *-yan- ci *-ēn-, ta pœd puitanïemy e ‹-хн-›. Yasna récy, meidyu /x/ ta /n/ ne mogeity bouti *y (*‹ь›), mogeity bouti ino */∅/, se bui nicy — *-xn-, abo *u (*‹ꙏ›), se bui *-xun- (*‹х-ън-›). Ta ne vémy cyto za pridig (“suffix”) bui boul *-un- u ispolõcé *sloux-un- + -yan-/-ēn-. Pocui, imovérnéixye mi tou e gadati *-n- déyeslœu he ‹teag-nõ-ti, seag-nõ-ti, mi-nõ-ti›. U ceixyscé e déyeslovo ‹poslechnout› is corenemy u *u-stõpeni: *po-slux-non-ti, tô bui ne œd *sloux- ( → drous. cuiriliçeiõ: *‹слух-›), a œd *slux- (drous. cuiriliçeiõ: *‹слъх-›). Imabõty i rous. ‹слухняний ~ слух’яний› e œd déyeslova *slux-nõti (drous. cuiriliçeiõ: *‹слъхнѫти›) — *sluxn- + *-yan-/*-ēn- → *sluxnyan-/*sluxnēn- (drous. cuiriliçeiõ: *‹слъхнꙗн-›). Tòdé pratuar *sluxnyan-/*sluxnēn- bui pravilno dóugen boul dati +/slɤˈxɲan-, slɘ̞ˈxɲan-/, tô bui +‹слихня́н-› cinnoiõ pravopisïõ, ale [u] tou moglo stati bõdy upluivomy tuarœu œd *sloux- /slux-/, abo e tô prosto rœznovid œdguibanïa (“reflexation”) nenagòlosyenoho */ɤ/ → [u].