Чому ми не забираємо своє?

Доктор Смалець

Пропоную додати розділ з умовною назвою "Репатріація українських слів".

Якщо ми викидаємо різні ганебні запозичення з усіх інших (ворожих, дружніх і нейтральних😊) мов, то чому б не поцікавитись: а які слова інші народи запозичили у нас. Упевнений, що серед цих слів є такі, якими ми колись перестали користуватись з невідомих причин. Наша мова така багатюща синонімами, що добру половину з них ми могли не просто забути, але й повикидали зі словників. А хотілось би, щоб словниковий запас збільшувався, як у нормальних людей, а не навпаки.

Візьмемо, наприклад, москвинське слово "роща" (у значенні гай, діброва тощо). Що таке наше "ріще" (хмиз), як не роща, яка перестала рости і засохла? То куди ж ділась наша зелена роща?

Yuri Kovalenko

Є прадавнє українське слово РОЩ. Значення таке, що це нібито центр, чи основа, чи початок чогось, що гарно зростає і гарно впевнено росте. Звідси РІЩ і РОЩА - обидва українські слова. РОЩУ запозичили московити і використовують, як своє. Нормально. Колись вони дізнаються, що великий руссскій язик - це московський ізвод, київського ізводу штучної церковно-слов'янської мови.