Настанова з дописування слів

Місцевий козак

Ця настанова розроблена мною як пропозиція до затвердження впорядниками осідку. Вона має на меті систематизувати додавання слів під один стандарт - і запобігти зайвим дискусіям щодо (а) доцільності слова та (б) правильності оформлення сторінки. Результат:

(1) прозорість щодо порушення чи дотримання правил, усунення невизначеності;
(2) зменшення потенціалу для конфліктів, марнослівʼя, деструктивної поведінки.

Запрошую всіх активних користувачів ознайомитися з настановами та поясненнями до деяких з них нижче, а також додати свій обґрунтований, конструктивний відгук, якщо він є.

  1. Власні назви, такі як назви міст та країн, не перекладаються.

  2. Міжнародно гармонізовані академічні терміни, такі як назви фізичних констант, хімічних елементів і математичних рівнянь, а також одиниць вимірювання, не перекладаються.

  3. Слова, що були запозичені старою українською мовою до 1798 р., не перекладаються.

  4. Слово, що подається до перекладу, має бути записано кирилицею з використанням лише наявних в українській абетці букв.

  5. Якщо слово не має визначеної орфографії, бо є чи то лише розмовним (“Льоша”) або запозичено нещодавно (“волбокс”), допустимо записати його у вихідному форматі, тобто “Лёша”, “wallbox”.

  6. Значення слова має бути достатньо вузьким, інакше переклади відповідатимуть різним значенням слова.

  7. Приклади в інших мовах у загальному випадку мають містити слова щонайменше з: англ. 🇬🇧, нім. 🇩🇪 чи фр. 🇫🇷, і 2 словʼянських мов, а саме: пол. 🇵🇱, ч. 🇨🇿 чи словац. 🇸🇰, хорв. 🇭🇷 чи серб. 🇷🇸, болг. 🇧🇬, рос. 🇷🇺.

  8. До схожих слів слід додати (1) спільнокореневі, (2) складові дописаного слова, (3) інші значення цього слова, (4) інші слова в схожому значенні (синонімічні запозичення), (5) слова з однієї множини значень.


Зауваження до настанов:

(1) Філософія така: кожного разу, коли ми чомусь кажемо “так”, іншому кажемо “ні”. Безліч сторінок на Словотворі не мають доладного перекладу. Вони - безкрайня нива креативу, що чекає на свого хлібороба. Подавати до перекладу замість цього Вавилон або Русь - безглуздо, бо жодної справжньої потреби в цьому немає. Це власні, а не загальні назви.

(2) Безглуздо тому що (а) відкриттями вчених, названими на їхню честь користуються все людство й ми теж, (б) жодний посередній українець не тримав у руках резерфордія, отже практичне значення будь-якого перекладу близьке до нуля, і (в) ця лексика характерна для вузького кола людей, де використання загально прийнятих наукових стандартів сприяє посуненню уперед вітчизняної науки і аж ніяк не принижує чи не применшує її.

(3) Вони або вже добре прижились і українізувалися за понад 200 років, або вийшли з ужитку.

(6) Приклад неточно поданого значення: https://slovotvir.org.ua/words/tusovka. Хтось перекладає у смислі вечірки (“гульки”), хтось у смислі компанії (“гурт”). Результат - згаяний час в обговоренні доцільності того чи іншого перекладу, де причини - кожний зрозумів значення по-своєму - можна було б уникнути.

(7) Таким чином можна буде дуже просто запобігти заміщенню однієї кальки іншою чи, навпаки, придумати хороший новотвір, спираючись або надихаючись варіянтами в інших мовах, залежно від доцільності.

(8) Приклад 1: хайп. Додано хайпувати, можна додати ще: хайповий.
Приклад 2: фінтех. Необхідно додати складові фінанси, технологія.
Приклад 3: кондиціонер. Додано: кондиціонер для волосся, кондиціонер для білизни.
Приклад 4: прикол. Додано слово жарт. Можна додати ще анекдот, кпини, шутка, тощо.
Приклад 5: брас. Додано слова кроль, батерфляй.

Римидолов Вертислово

Приклади в інших мовах ще треба знайти, і якось так, щоб бути в них впевненим (Вікіпедія спрацьовує, але не завжди ж є). Крім того, вони цікаві тільки коли це щось інше, своє, а не повтор того самого інтернаціоналізму, тому будь-який “як мінімум” це дурня

Ну а про окремі значення можна довго сперечатися, якщо не геть різні, краще разом подати, бо тільки марно множитися все буде

Римидолов Вертислово

Перекладаємо ВСЕ. Точніше пробуємо, а вживає хто як хоче, та й пробує перекласти теж, пояснюючи свою думку, якщо хоче. Просто до давніх запозичень усі ті самі питання — от, наприклад, чому ви гадаєте, що українська мова не годиться для математики чи фізики? Для комп’ютерних наук ж тоді теж, само собою?

І як визначити рік, коли позичене слово? Давні словники дуже обмежені, не кажучи про корпуси, яких мабуть і нема. Звично більш-менш хороша гадка є, але це все не так просто, особливо коли межу вводите. “Президент” чи “директор”, наприклад, легко можуть бути позичені до “Енеїди” (не набагато, та раніше), але ясно, що в Котлярського їх і бути не може (а от в Шевченка в листах є; ЕСУМ ще підказує, що “дирекція” точно раніше за 1798) — ну й чому їх перекладати не можна не знаю. Або от “диспут” — точно класичний термін, точно раніше, але хіба таке незамінне?