Чому в таких прикметниках, як “іракський”, “англосакський”, “інкський”, “баскський”, “тюркський” ( https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=кський&lang=uk ) відсутнє морфологічне чергування к : ч (-к-ський —> -ч-ський —> -цький)?
Чому в таких прикметниках, як “іракський”, “англосакський”, “інкський”, “баскський”, “тюркський” ( https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=кський&lang=uk ) відсутнє морфологічне чергування к : ч (-к-ський —> -ч-ський —> -цький)?
Не можу пояснить це йнакше, ніж як наслідок навмисного зближення “братніх” мов. Сюди можна залічить і такі приклади явно неруського словотворіння та / чи вимови, як “перемишльський” (на Вікіпедії, наприклад, усюди так) і “шосткинський”.
У прикметниках, утворених од назвищ інків, басків та тюрків, “к” має не чергуваться з “ц”, а випадать. Та й самі йменники “інк” і “тюрк” явно зайшли до нас із московської мови з отими важковимовними гукосполуками в кінці слова. Порівняйте оте “тюрк” з нашим “турок”. Обидва слова пішли з турецького “Türk”.
Cêixyscoiõ: ‹irácký›
Slovacyscoiõ: ‹iracký›
Leadscoiõ: ‹iracki›
Dololougicyscoiõ: ‹iracki›
Verxolougicyscoiõ: ‹irakski› (!)
Xoruatscoiõ: ‹irački›
Serbscoiõ: ‹irački / ирачки›
Slovénscoiõ: ‹iraški›
Bóulgaryscoiõ: ‹иракски› (!)
Bélorousscoiõ: ‹іракскі›, ta: https://www.svaboda.org/a/789365.html (!)
Rousscoiõ: ‹іракський›, ta: https://www.radiosvoboda.org/a/946800.html («Із них 23 людини вбито в Багдаді попри надзвичайні заходи безпеки, запроваджені в ірацькій столиці. Уже четвертий день місто посилено патрулюють тисячі ірацьких і американських військових.»)
Bóulgarysca e védoma dougyuimy veatscuimy upluivomy.
Дякую. Також думав про можливо радянське походження такого “вийнятку”, принаймні корпус r2u.org.ua показує приклади лише з радянських і сучасних словників на -кський ( https://r2u.org.ua/s?w=*кський&scope=all&dicts=all&highlight=on ).