Маєте на думці той самий суфікс, що є в словах “коваль” чи “скрипаль”? То сей наросток є питомий. Якщо розумієте польську, можете за нього почитати в Славського (Sławski F. Słownik prasłowiański, том I, ст. 105-106). Ото маєте знятки: https://imgur.com/a/NGfuavJ
Маєте на думці той самий суфікс, що є в словах “коваль” чи “скрипаль”? То сей приросток є питомий. Якщо розумієте польську, можете за нього почитати в Славського (Sławski F. Słownik prasłowiański, том I, ст. 105-106). Ото маєте знятки: https://imgur.com/a/NGfuavJ
Я скоріше мав на думці цей суфікс у “відмінювальний” та подібних.
Я скоріше мав на думці цей суфікс у “відмінювальний” та подібних.
Ага… Гадаю, в слові “відмінювальний” маємо просто інтерфікс -ль- разом із суфіксом -н-. Обидва афікси є питомі. Але може знову щось не так розумію.
Я скоріше мав на думці цей суфікс у “відмінювальний” та подібних.
Ага… Гадаю, в слові “відмінювальний” маємо просто інтерфікс -ль- разом із суфіксом -н-. Обидва афікси є питомі. Але може знову щось не так розумію.
Ledue. Is ogleadomy na znacyeinïe imên pricmêt is ‹-l-en, -l-n-› — “goden pro uiconanïe inui déyui”, ‹-l-› e tou scoréixye œd *-dl- imên nareadïa (nominum instrumenti), cèrêz rœunanïe znacyeiniy “nareadïe” — “meta/cin uiconanïa”, is rozvitcomy znacyeinïa: * -dl- → ‹-l-› * “nareadïe — récy na uiconanïe ceoho” → * -dl- + -yn- * pricmêta cyto oucazouieity na pridatnœusty ci mœugylivœsty uiconanïa. Se potuerdity i uzrœucyna (“analogical”) stauba slœu is istomy znacyeinïemy is ‹-teľn-› u slovacscœy ta ‹-teln-› u ceixscœy móuvou, porœunaite: ‹dýchateľný› : ‹duixalnuy›, ‹porovnateľný› : ‹porœunalnuy›, ‹merateľný› : ‹mérialnuy›. Prauda, znacyeinïa u obou móuvou ne sõty u cògyné razé tòcyno totogyna, ta use tacui.
Ôtge, rous. ‹-l-› u pricmêtax ‹-l-en, -l-n-› e rœudno latniscomou ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Ale u slovax ‹covaly›, ‹scripaly› e ‹-l-› ne œd *-dl-, a œd *-l- + ‹-y› ← *-y-os.
Я скоріше мав на думці цей суфікс у “відмінювальний” та подібних.
Ага… Гадаю, в слові “відмінювальний” маємо просто інтерфікс -ль- разом із суфіксом -н-. Обидва афікси є питомі. Але може знову щось не так розумію.
Ledue. Is ogleadomy na znacyeinïe imên pricmêt is ‹-l-en, -l-n-› — “goden pro uiconanïe inui déyui”, ‹-l-› e tou scoréixye œd *-dl- imên nareadïa (nominum instrumenti), cèrêz rœunanïe znacyeiniy “nareadïe” — “meta/cin uiconanïa”, is rozvitcomy znacyeinïa: * -dl- → ‹-l-› * “nareadïe — récy na uiconanïe ceoho” → * -dl- + -yn- * pricmêta cyto oucazouieity na pridatnœusty ci mœugylivœsty uiconanïa. Se potuerdity i uzrœucyna (“analogical”) stauba slœu is istomy znacyeinïemy is ‹-teľn-› u slovacscœy ta ‹-teln-› u ceixscœy móuvou, porœunaite: ‹dýchateľný› : ‹duixalnuy›, ‹porovnateľný› : ‹porœunalnuy›, ‹merateľný› : ‹mérialnuy›. Prauda, znacyeinïa u obou móuvou ne sõty u cògyné razé tòcyno totogyna, ta use tacui.
Ôtge, rous. ‹-l-› u pricmêtax ‹-l-en, -l-n-› e rœudno latniscomou ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Чи міг би хто будь-ласка дати варіянт кирилицею?
Ledue. Is ogleadomy na znacyeinïe imên pricmêt is ‹-l-en, -l-n-› — “goden pro uiconanïe inui déyui”, ‹-l-› e tou scoréixye œd *-dl- imên nareadïa (nominum instrumenti), cèrêz rœunanïe znacyeiniy “nareadïe” — “meta/cin uiconanïa”, is rozvitcomy znacyeinïa: * -dl- → ‹-l-› * “nareadïe — récy na uiconanïe ceoho” → * -dl- + -yn- * pricmêta cyto oucazouieity na pridatnœusty ci mœugylivœsty uiconanïa. Se potuerdity i uzrœucyna (“analogical”) stauba slœu is istomy znacyeinïemy is ‹-teľn-› u slovacscœy ta ‹-teln-› u ceixscœy móuvou, porœunaite: ‹dýchateľný› : ‹duixalnuy›, ‹porovnateľný› : ‹porœunalnuy›, ‹merateľný› : ‹mérialnuy›. Prauda, znacyeinïa u obou móuvou ne sõty u cògyné razé tòcyno totogyna, ta use tacui.
Ôtge, rous. ‹-l-› u pricmêtax ‹-l-en, -l-n-› e rœudno latniscomou ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Таки правду пишете, гадаю. Чеські приклади зацікавили, то якраз ото виявив, що давніше писали й -tedln-. Дещо про се писав зокрема Ян Гебавер: Listy filologické, випуск 9, стаття “Drobnosti grammatické”, ст. 118-120. Хотів би, втім, дізнатися, як -tedln- спростилося до -teln- (як і в польській, либонь? як-от у словах “powtarzalny”, “jadalny”, “karalny”, ‘odpowiadalny’, “dopuszczalny” тощо — правда не знаю, як старопольскою їх записували, чи з -dl-, чи як)…
Чи міг би хто будь-ласка дати варіянт кирилицею?
Прошу:
Ледве, з оглядом на значінє імен прикмет із ‹-l-en, -l-n-› — “годен про виконанє іни дїйи”, ‹-l-› є ту скоріше від *-dl- імен нарядя (nominum instrumenti), через рівнанє значінь “нарядє” — “мета/чин виконаня”, з розвитком значіня: * -dl- → ‹-l-› * “нарядє — річ на виконанє чого” → * -dl- + -yn- * прикмета що вказуєть на придатність чи міжливість виконаня. Се потвердить і взрічна (“analogical”) ставба слів з істом значінєм із ‹-teľn-› у словацькій та ‹-teln-› у чеській мову, порівнайте: ‹dýchateľný› : ‹дихальний›, ‹porovnateľný› : ‹порівнальний›, ‹merateľný› : ‹міряльний›. Правда, значіня в обу мову не суть у кожнї разї точно тотожна, та все таки.
Отже, рус. ‹-l-› у прикметах ‹-l-en, -l-n-› є рідно латинському ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Чи міг би хто будь-ласка дати варіянт кирилицею?
Прошу:
Ледве, з оглядом на значінє імен прикмет із ‹-l-en, -l-n-› — “годен про виконанє іни дїйи”, ‹-l-› є ту скоріше від *-dl- імен нарядя (nominum instrumenti), через рівнанє значінь “нарядє” — “мета/чин виконаня”, з розвитком значіня: * -dl- → ‹-l-› * “нарядє — річ на виконанє чого” → * -dl- + -yn- * прикмета що вказуєть на придатність чи міжливість виконаня. Се потвердить і взрічна (“analogical”) ставба слів з істом значінєм із ‹-teľn-› у словацькій та ‹-teln-› у чеській мову, порівнайте: ‹dýchateľný› : ‹дихальний›, ‹porovnateľný› : ‹порівнальний›, ‹merateľný› : ‹міряльний›. Правда, значіня в обу мову не суть у кожнї разї точно тотожна, та все таки.
Отже, рус. ‹-l-› у прикметах ‹-l-en, -l-n-› є рідно латинському ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Сердешно дякую❤️
Чи міг би хто будь-ласка дати варіянт кирилицею?
Прошу:
Ледве, з оглядом на значінє імен прикмет із ‹-l-en, -l-n-› — “годен про виконанє іни дїйи”, ‹-l-› є ту скоріше від *-dl- імен нарядя (nominum instrumenti), через рівнанє значінь “нарядє” — “мета/чин виконаня”, з розвитком значіня: * -dl- → ‹-l-› * “нарядє — річ на виконанє чого” → * -dl- + -yn- * прикмета що вказуєть на придатність чи міжливість виконаня. Се потвердить і взрічна (“analogical”) ставба слів з істом значінєм із ‹-teľn-› у словацькій та ‹-teln-› у чеській мову, порівнайте: ‹dýchateľný› : ‹дихальний›, ‹porovnateľný› : ‹порівнальний›, ‹merateľný› : ‹міряльний›. Правда, значіня в обу мову не суть у кожнї разї точно тотожна, та все таки.
Отже, рус. ‹-l-› у прикметах ‹-l-en, -l-n-› є рідно латинському ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Méniõ Vam za pèrepisy (xotya ya ne dougye vériõ cyto toy, cto pèrepisati cuiriliçeiõ prosi, heto ne moge ròzouméti pisanoho mnoyõ latiniçeiõ).
Ic Vam imõ cœulyco puitany.
Ceomou’ste pèrepisali, napr., ‹znacyeinïe imên› na ‹значінє імен›, ‹uiconanïe inui déyui› na ‹виконанє іни дїйи›, a ne na ‹значінє ймен› ci ‹значення імен› ci ‹значеннє ймен› ci ‹значіннє ймен› ci ‹значення ймен›, ci na ‹виконання/-ннє йини дії› ci ‹виконання/виконаннє йни дїйи›? Ou mene ‹znacyeinïe› ne znacity ino ‹значінє›, ‹uiconanïe› ne ino ‹виконанє› a ‹inui› ne znacity ino ‹іни›, i’smi pèuen Ui véste tô. Prosto, napr., ‹déyui› ’ste pèrepisali he ‹дїйи› zamésty cinnoho ‹дії›, a ouge ‹znacyeinïe› ta ‹uiconanïe› ’ste ne pèrepisali za cinnuimi tuari ‹значення›, ‹виконання›. Gadaiõ véste tô, ta coli cyto, xotiõ puitati Vas ci Ui véste cyto za moyeiõ pravopisïõ nenagòlosyeno ‹i-› e citati he [j-] pœusylé gòlôsna, t. b. ‹znacyeinïe imên› he [ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ɜ/ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ejˈmɛn] — [-ɛjm- ~ -ɜjm-] a ne [ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ɜ/ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)e.iˈmɛn] — is [-ɜ.im- ~ -ɛ.im-], a nenagòlosyeno ‹i-› pœusylé gòlôsna he [jɪ- ~ jɪ͡ɘ- ~ jɘ-], t. b.: ‹znacyeinïe imene› = [ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ɜ/ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ɛ ˈjɪmɛnɛ] — [-ɛˈjɪm- ~ -ɜˈjɪm-] a ne [ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)ɜ/ˈznɑt͡ʃeʲɲ(ː)e.ˈimɛnɛ] — is [-ɜˈjɪm- ~ -ɛˈjɪm-]. Isce iscladnéixie e is ‹in› u ‹uiconanïe inui déyui›. Pravilna uimóuva ‹-nïe inui› u ‹uiconanïe inui déyui›, pèrêdbacyena moyeiõ pravopisïõ, e duoyaca: [-ɲ(ː)ɜ~-ɲ(ː)ɛ ˌjɪn-] abo [-ɲ(ː)ɜ~-ɲ(ː)ɛ jn-], i zalegity œd nagòlôsou za sõstrocoiõ — pervoe coli ‹ina déya› znacity prosto “an action”, a drougâ coli ‹ina déya› znacity “some action”, ta nicda ne [-ɲ(ː)ɜ~-ɲ(ː)ɛ in-].
Ròzouméiõ cyto ‹znacyeinïe› ta ‹uiconanïe› ’ste pèrepisali he ‹значінє›, ‹виконанє› bez straxou cyto decto ne ròzouméu bui cyto tô sõty ‹значення› ta ‹виконання› za cinnoiõ pravopisïõ, ta neyasno mi e pac ceomou ‹імен› a ne ‹ймен›, atge, napr., i pisymotuar ‹ймення› cuiriliçeiõ e dosta znaiœum oucrayinçœum.
Œdcui véste ceixscõ? Stroca na yacõ dali’ste posuilanïe ne e legca ròzouméti.
E Vasye prœuzüisce u rodové ta datné padé: ‹Bodnarya›, ‹Bodnaryou / Bodnarevi› abo ‹Bodnara›, ‹Bodnarou / Bodnarovi›?
O ‹-teln- ~ -tedln-› u ceixyscé napisiõ ocremo.
1.
Ceomou’ste pèrepisali, napr., ‹znacyeinïe imên› na ‹значінє імен›, ‹uiconanïe inui déyui› na ‹виконанє іни дїйи›, a ne na ‹значінє ймен› ci ‹значення імен› ci ‹значеннє ймен› ci ‹значіннє ймен› ci ‹значення ймен›, ci na ‹виконання/-ннє йини дії› ci ‹виконання/виконаннє йни дїйи›? Ou mene ‹znacyeinïe› ne znacity ino ‹значінє›, ‹uiconanïe› ne ino ‹виконанє› a ‹inui› ne znacity ino ‹іни›, i’smi pèuen Ui véste tô.
Знаю, та я мав би тоді переписати кирилицею всі відміни, либонь… Не було би на то ради.
…Gadaiõ véste tô, ta coli cyto, xotiõ puitati Vas ci Ui véste cyto za moyeiõ pravopisïõ nenagòlosyeno ‹i-› e citati he [j-] pœusylé gòlôsna…
Silly me!! Я вже й сам не тямлю, про що думав, коли переписував “znacyeinïe imên” як “значінє імен” замість “значінє ймен” тощо.
…ta neyasno mi e pac ceomou ‹імен› a ne ‹ймен›, atge, napr., i pisymotuar ‹ймення› cuiriliçeiõ e dosta znaiœum oucrayinçœum.
Можу то пояснити хіба своєю недбалістю. 😅
2.
Œdcui véste ceixscõ? Stroca na yacõ dali’ste posuilanïe ne e legca ròzouméti.
Таки складно було мені то читати… Я найшов сей труд, коли в Google глядав відомості за суфікс -teln-/-tedln- у чеській. Що ж до самої мови, то не можу сказати, що добре її знаю, на жаль. Можу читати новини чи статті на загальні теми, але раз у раз доводиться заглядати в слівники, годі вже за читання навукових робіт казати, коли часом не можу до кінця втямити, про що йдеться. Сяк-так розбираю мову на слух, бо колись трохи слухав чеську музику (гурт Kabát, до прикладу), то я переслуховував часто пісні, паралельно читаючи тексти, й перекладав собі, що не розумів. :)) Розумію деякі особливості фонології, морфології, синтаксису… Ба, розумію поверхово, дуже багато чого маю ще взнати. Я з-поміж західних слов’янських мов хіба польською добре володію.
3.
E Vasye prœuzüisce u rodové ta datné padé: ‹Bodnarya›, ‹Bodnaryou / Bodnarevi› abo ‹Bodnara›, ‹Bodnarou / Bodnarovi›?
Боднаря, Боднарю/Боднареві.
Чи міг би хто будь-ласка дати варіянт кирилицею?
Прошу:
Ледве, з оглядом на значінє імен прикмет із ‹-l-en, -l-n-› — “годен про виконанє іни дїйи”, ‹-l-› є ту скоріше від *-dl- імен нарядя (nominum instrumenti), через рівнанє значінь “нарядє” — “мета/чин виконаня”, з розвитком значіня: * -dl- → ‹-l-› * “нарядє — річ на виконанє чого” → * -dl- + -yn- * прикмета що вказуєть на придатність чи міжливість виконаня. Се потвердить і взрічна (“analogical”) ставба слів з істом значінєм із ‹-teľn-› у словацькій та ‹-teln-› у чеській мову, порівнайте: ‹dýchateľný› : ‹дихальний›, ‹porovnateľný› : ‹порівнальний›, ‹merateľný› : ‹міряльний›. Правда, значіня в обу мову не суть у кожнї разї точно тотожна, та все таки.
Отже, рус. ‹-l-› у прикметах ‹-l-en, -l-n-› є рідно латинському ‹-bil-› u ‹-a-/-i-bilis› ← *-a-/-i- + -dl- ( ← ie. * dhl) + -is.
Отже, суфікс не латинський.
Отже, суфікс не латинський.
Né.
P. Bodnarye / Bodnaryou,
méniõ Vam za Vasyui œdpovédi uisie
O ‹-teln- ~ -tedln-› u ceixyscé napisiõ ocremo.
Ic puitanïou yaco iz ‹-tedlen, -tedln-› u ceixyscé sta ‹-teln-›, moya œdpovédy e ya osobisto vériõ ‹-tedlen, -tedln-› ne e peruotuar, a scoréixie oumél (“artificial”) cnigen pisymotuar, a peruœsten bé i e ‹-telen, -teln-›. Récy e u tœumy cyto ie. *-tor / “-ter ta *-dhl- sõty peruœstno zuõcoménui — *t ~ *dh — toho samoho podiga (“suffix”) — yix znacyeinïe e totogyno/ispœulno: “nareadïe ~ toy/tô cto/cyto cinity”, a u ceixyscœy móuvé vérogœudno bé mésyeno *-tel × *-dl- → ‹-tedl-› + *-yn-; porœunaite mésyeinïe duou rœunoznacynuix oumenxilnuix podigœu *-en- + *-uk- → ‹-ёнок› u veatscé ci *-en + *-uk- + *-o → ‹-ênco› u rousscé. Ôtge, u ceixyscœy móuvé ne bé rozvitcou ‹-tedlen, -tedln-› → ‹-telen, -teln-› u zueacoslœuné ci zuõcové tóucé. Na pricladé, peruœstno bé i ‹mučidlo› i ‹mučitel› u ceixscé, a pri tuoryeinïe imene pricmêtui is podigomy *-yn-, ‹-tel› u ‹mučitel› ta ‹-dlo› u ‹mučidlo› bé mésyeno u ‹-tedl-en, -tedl-n-›, i agy pozdéixie bé VERNÕTO pravilnuy peruotuar ‹-telen, -teln-›. Na pricladé rousscoyui móuvui, tô e he bui tuar ‹lèvenea, lèveneat-› “a lion cub”, cyto ne e peruotuar — peruotuar e ‹lèvea› ← *lyu-ent, a ‹lèvenea, lèveneat-› e stalo iz *lyu-en²t (en² = en-en-) → *lyu-en-en-t — he drougotuar, a pac, boulo bui vernõto peruotuar ‹lèvea, lèveat-›.