У 8 — 9 століттях в Японії настоятелі буддистських громад мали титул бодзу — голова храму. У класичній японській літературі 10 — 12 століть цим словом позначали монаха-високопосадовця

В європейській літературі цим словом називали будь-якого буддистського монаха незалежно від його рангу.

У переносному сенсі бонзою називається чванливий чиновник чи хтось, хто поводиться надміру поважно і серйозно, як справжній бонза. Поширене словосполучення — партійний бонза.

моск. бонза < яп. 凡僧 «звичайний, простий, мандрівний чернець» чи 坊主 «буддійський чернець; лиса голова, лиса особа; (знев.) молодий хлопець, дитина, малюк, синок, пацан»