Що тут вигадувати?
"Чувак" уже не є маркованим словом. Коли воно колись було марковане, а тепер не є, не слід прив'язуватися до первісної конотациї, бо вона вже не актуальна.
Що тут вигадувати? Серйозно?
Люди, які вживать "чувак", ніколи не будуть вживати "парубок" у цьому значенні. Невже не зрозуміло?
Тому краще щось на зразок хлоп чи перець, як сьогодні вже вживають
Слово вживали ще в часи Котляревського "Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі". В селах Прикарпаття і в наш час бахурі - це юнаки, які часто розважаються і гуляють.
fajnyj buw by vidpovidnyk!
i toczno NASZ — bez żodnyh vże kacapskyj slidiw zi zloczynnogo śvitu, jeki maje «czuwak»....
ЕСУМ: бахур — запозичення з гебрайської мови;
гебр. bāxūr «юнак» (первісно «вишуканий, красивий»), ід. Bacher «юнак; учитель» є похідними від дієслова baxar «обирати, вибирати»;
dlia Galíckoji movy — Żydízmy ne je czyśm takym vże czużyneckym! :)))
Усічене "парубок", для швидкої вимови швидкої завжди квапливої молоді.
Чому ні?
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=42643&page=1347 (4 значення, почасти й 5)
r2u.org.ua: козак (словник Кримського&Єфремова, під "молодец")
Як "мож/муж" тільки з ікавізмом.
Що є "*mongyos"?
Праслов'янський вид слова mõgy/мѫжь.
А як же псл. možь?
Не'ма такого псл. твару. Де'сьте такий бачили?
В ЕСУМі.
В ЕСУМ є *mǫžь, а не *možь, а за тим: *mon-gio-, що тякне тому, що'м и писав: *mongyos (*mon-g-y-o-s).
А "заміж"?
Заміж є лиш одинокий пад у тязі *за мѫжь/za mõgy.
Думаю, що недоцільно калькувати один з варіянтів походження цього слова.
Що тут вигадувати?
?
= "не той/інший стиль [мови]".
Слово "чувак" давно вживають у щоденному мовленні, тому замінивши чувака на юнака, жадного зсуву стилю не відбудеться.
"Щоденне" воно все ще є розмовно-низького шибу.
Вунак? Ви не помилилися?
Не хибив. То є дублет, питомий.
<c> є само по собі (доки не є перед "мякою" голоскою, або після <i>) /k/, а <x> перед "мякими" голосками (меджи які тягне й /ɪ/) є /ʃ/.
Онакий шиб же.
КФЯЙ,
/ɪ/ ≠ {і}.
Бачите, Miracle тямить.
А "ий" де пропустили й нащо?
Не минув ем, а-ть-же то є твар прикмети в присуді.
Нині пишуть такі твари яко руській мові не свойи суть, крім, будь сим, лиш: кожен, годен, жаден, єден, повен. Але, гортаючи словники, я бачив ем йих де більше. Осе, з поки виписаних мною тварів:
гірок "гіркий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9303-ghirok.html#show_point)
біл "білий" (Онишкевич І, 56: білий, біл: "Шчо копитами біл камін' лупав")
чорен "чорний" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64997-choren.html#show_point)
скір "скорий" (Желех. ІІ, 873: скірен "скорий"; <і> є в <скірен> фонологично немотивовано, але його наявність там свідчить про те, що йому передував твар *<скір>)
лучен (ЕСУМ ІІІ, 316: лучити²)
хоріш (ЕСУМ VI, 203: хороший; Онишк. ІІ, 344: хоріш)
блуден "блудний" (ЕСУМ І, 212: блуд, Желех.)
ýмен "(в)умний" (ЕСУМ VI, 31: ум)
жив "живий" (ЕСУМ: жити, Яворницький)
солодок "солодкий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55523-solodok.html#show_point)
гаряч "гарячий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8909-gharjach-2.html#show_point)
голоден "голодний" (Онишк. І, 181)
Рупні слівця!
Та добре знаю, сам не раз чув слова "сив", "гол", "нів", "чорен", "красен". Але ж не всі слова!
Так, є такі, що мають скорочені форми.
Але більшість їх немають.
Не можна дозволяти обрізати краї їм усім лиш тому, що деякі инші слова є обрізані. Якщо десь є "біл", "дик", це не означає, що нормою є "смішен", "зелен", "синь", "жовт", "світл", "струнк", "швидк", "бистр" і так далі.
А єден взагалі польсько-галицьке.
Про яку "норму" ми хочемо говорити? Чинний стандарт? Я його не визнаю. Єден є питомо руське, уже'м о тім писав. Присудкові твари до "швидкий", "бистрий", "світлий", "стрункий" суть "бистер", "швидок", "світел", "струнок", а не що Ви пишете.
Мова не діє таким чином, що з тої самої категориї від деяких слів суть твари, а від инших ни. Що деякі твари не є дано в словниціх, а йинші є, є йно лучай. Є така річ аналогія; коли є засвідчено словниками твари <гірок>, <солодок>, то безперечно можуть бути твари присудкові від инших прикметників з чепенем *-ък- Без присудкових тварів та без тварів дієслова "бути" руська мова є бідна й кострубата.
Ага, якщо є в дюжини слів певне явище, отже можна це явище до всіх слів ліпити.
Якщо є слово гарячий та багатий, значить нормально по всій Україні казати халодний, маладий, спакійний, парожній.
А я скажу, що казати "будь добр" це калічити руську мову на московський шиб. Є берегти ті "всічені" слова, які дійсно є засвідчені в українській мові, а не коротити їх усіх.
<а> в <гарячий, багатий, кажан> є зумовлено тяжінням до т.зв. внутрискладової гармониї з його частним проявом регресивної асимилації в руській мові, себо: асимилація голосного ненаголошеного до голосних /ɑ/, /i̯͡ɜ/, /ɜ/ наступного наголошеного складу. В <холодний, молодий, спокійний, порожній> такої передумови в тих говірках, де постали твари <багатий, гарячий, кажан> нема. Проте твари <халодний, маладий, спакуойно, парожній> таки існіють у сіверських говірках, на Поліссі.
А я скажу, ...
Собі Ви що хочете можете казати.
___
"всічені"
Та не "всічені" вони суть, а навпаки первісни твари, а твари з <-ий> від йих суть.
___
"добр"
У руській мові не може бути <добр>, але <добер>.
Первісні?! Чому тоді у матер'ялах Срезнівського немає слова "добр", але є "добрыи"?
Я про те, що якщо якесь явище розповсюджене на певний невеликий відсоток лексики, Ви не маєте права розповсюджувати його на ВСІ инші слова, невже неясно?
мовний інтроект, який не має точного питомого відповідника в українській. Чувак це або хіпі, або музикант, і не обов'язково молодий
>Від російської абревіатури “человек усовоивший высшую американскую культуру”
Одна з багатьох леґенд про походження цього слова, – як і инші, анічим не підтверджена...
Coli <ceuac> e vẽtske, to cyto e yoho coreiny? Ceomou tô ne mogeity bouti rousske slovo u vẽtscé?
Мабуть, тому що сучасна жаргонна лексика перейнята від москалів?
1. Sõkésna ≠ sõkésna.
2. Douge ≠ use.
Рід слова непевний, Деякі думки є тут:
https://rus.stackexchange.com/questions/13706/Откуда-взялось-слово-чувак
Мені тяжко сказати, яка версія серед поданих є ймовірнішою. Можливо, хтось має ще якісь гадки?
Не знаю, але чітко ясно, що це слово є з крадійського жаргону, який геть чисто московський.
Ба й тепер, в українських в'язницях "фєня" московська. Нема вкраїнського в'язневого жаргону, це московське мовне середовище.
Авжеж, я цему й не перечу.
<але чітко ясно>
Heto né.
Хиба що Вам.
A Vam e slovo bez tla platno.
Слово справді москвинське, ба походження — точно не абревіатура
ru.m.wikipedia.org: Чувак#:~:text=Происходит это слово �%
Aino, yz rromscoï móuvui e dougye vierogœdno, iz zvõcovo — rrom. /t͡ʃʰa.ˈvo/, /ɕa.ˈvo/, /ʃa.ˈvo/, /ʃaʊ/ : /t͡ʃuˈβ̞ɑk ~ t͡ʃuˈwɑk/, i iz ogleadomy na xirocõ cerpanœsty seoho rromscoho slova, por.: eag. ‹chav›, svied. ‹tjabo›, isp. ‹chavo, chaval›.
U tœmy, ci yz rromscoï móuvui bie u rousscõ cerpano cerez veatscõ?
-lllll-llll111-lllll111-lll-lll---111-llll-----l111-llll----ll111-lll-llll--111-lllll111-llll--l-ll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll-lllll111-lllll111-llll------111-lll-l-l--l111-llll--l-ll111-lll-llllll111-lll-ll----111-llll--l-ll111-lllll111-lll-llll--111-lllll111-lll-lllll-111-llll---l--111-llll-----l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lllllrromscoï------
Кращими відповідниками москвинському "чувак" є хлоп, перець. Вони найбільш вживані, хоча також черпані
Але семантика українська
<найбіЛЬШ ВЖивані>
ЕСУМ пише, що лядське.
+
Ваше + слові хлоп, чи заввазі Вадима Мельника?
По-Вашому хлопець польське, а хлоп – ні?
Цікаво, а дівчину хлопкою можна назвати?
<Цікаво, а дівчину хлопкою можна назвати?>
E: ‹xlopica› (Gelexœuscuy II, 140: ‹хлопиця›), ‹xlopeanca› "seleanca" (Onixykevityu II, 341: ‹хлоп'́янка›), ‹xlôpcioury› (Slôunik govœuroc Boucovinui, 613: ‹хлопчу́р› "дівчина, що віддає перевагу хлоп'ячому гурту"), ‹xlopixa› "geona xlôpa" (Verxratscuy, Govœur bateucœu: ‹хлопи́ха›), ‹xlôpca› (
sum.in.ua: khlopka ‹хло́пка›), ‹xlôpciournica / xlôpceurnica› (SIRM: ‹хлопчу́рниця›, pœd ‹хлоп²›, VI, 182).
Холоп? Кріпак?
2. діал. Чоловік, мужчина, хлопець. Хлоп — як дуб (Номис, 1864, № 8617); Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали за гріхи і поплелися вкінці до корчми (Василь Стефаник, I, 1949, 151); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133).
-, бо польське.
Хлоп ≠чувак
Чувак той хто поважає американську(США) культуру ,
Хлоп - селянин; чоловік, мужчина
Майже сто відсотків що не з того походить, а головне не для цього вживається. Та й хлоп ширше
Надто простяцьке. "Чувак" - нерідко "крутий", а також є поширеною формою щодо молодих чоловіків. Отож найкращим відповідником, з погляду українською мови ТА історії, буде "козак" - адже в минулому це досить (1) поширений стан і (2) вочевидь про "крутих" хлопців.
Вислови для прикладу:
"А это что ещё за чувак?" = "А це що за козак?"
"Я не знаю этого чувака" = "Я не знаю цього козака"
"Ну ты даёшь, чувак!" = "От собі й маєш, козаче!"
Слово "хлоп", крім того що польське, ще й дуже співзвучно зі словом "холоп", а це погана конотація.