Чувак — розмовний сленг, що означає «молодий чоловік», «парубок», «юнак». Неформальне звернення до особи чоловічої статі з позитивним відтінком, популярне в молодіжному оточенні. Відповідною формою жіночого роду є «чувіха».
Приклад вживання
«…а перед випускними екзаменами на озері трапилося знайомство з чуваком, стриженим під військового…» (Євген Пашковський, «Безодня»).
Походження
Від російської абревіатури "человек усовоивший высшую американскую культуру"[Сучасний тлумачний словник української мови 60 000 слів/За заг. ред. д-ра філол.наук, проф. В.В.Дубічинського. Х.: ВД "Школа", 2008. -832 с.].
Слово вживали ще в часи Котляревського "Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі". В селах Прикарпаття і в наш час бахурі - це юнаки, які часто розважаються і гуляють.
Не минув ем, а-ть-же то є твар прикмети в присуді.
Нині пишуть такі твари яко руській мові не свойи суть, крім, будь сим, лиш: кожен, годен, жаден, єден, повен. Але, гортаючи словники, я бачив ем йих де більше. Осе, з поки виписаних мною тварів:
Та добре знаю, сам не раз чув слова "сив", "гол", "нів", "чорен", "красен". Але ж не всі слова!
Так, є такі, що мають скорочені форми.
Але більшість їх немають.
Не можна дозволяти обрізати краї їм усім лиш тому, що деякі инші слова є обрізані. Якщо десь є "біл", "дик", це не означає, що нормою є "смішен", "зелен", "синь", "жовт", "світл", "струнк", "швидк", "бистр" і так далі.
Про яку "норму" ми хочемо говорити? Чинний стандарт? Я його не визнаю. Єден є питомо руське, уже'м о тім писав. Присудкові твари до "швидкий", "бистрий", "світлий", "стрункий" суть "бистер", "швидок", "світел", "струнок", а не що Ви пишете.
Мова не діє таким чином, що з тої самої категориї від деяких слів суть твари, а від инших ни. Що деякі твари не є дано в словниціх, а йинші є, є йно лучай. Є така річ аналогія; коли є засвідчено словниками твари <гірок>, <солодок>, то безперечно можуть бути твари присудкові від инших прикметників з чепенем *-ък- Без присудкових тварів та без тварів дієслова "бути" руська мова є бідна й кострубата.
Ага, якщо є в дюжини слів певне явище, отже можна це явище до всіх слів ліпити.
Якщо є слово гарячий та багатий, значить нормально по всій Україні казати халодний, маладий, спакійний, парожній.
А я скажу, що казати "будь добр" це калічити руську мову на московський шиб. Є берегти ті "всічені" слова, які дійсно є засвідчені в українській мові, а не коротити їх усіх.
<а> в <гарячий, багатий, кажан> є зумовлено тяжінням до т.зв. внутрискладової гармониї з його частним проявом регресивної асимилації в руській мові, себо: асимилація голосного ненаголошеного до голосних /ɑ/, /i̯͡ɜ/, /ɜ/ наступного наголошеного складу. В <холодний, молодий, спокійний, порожній> такої передумови в тих говірках, де постали твари <багатий, гарячий, кажан> нема. Проте твари <халодний, маладий, спакуойно, парожній> таки існіють у сіверських говірках, на Поліссі.
Я про те, що якщо якесь явище розповсюджене на певний невеликий відсоток лексики, Ви не маєте права розповсюджувати його на ВСІ инші слова, невже неясно?
Чувак — розмовний сленг, що означає «молодий чоловік», «парубок», «юнак». Неформальне звернення до особи чоловічої статі з позитивним відтінком, популярне в молодіжному оточенні. Відповідною формою жіночого роду є «чувіха».
«…а перед випускними екзаменами на озері трапилося знайомство з чуваком, стриженим під військового…» (Євген Пашковський, «Безодня»).
Від російської абревіатури "человек усовоивший высшую американскую культуру"[Сучасний тлумачний словник української мови 60 000 слів/За заг. ред. д-ра філол.наук, проф. В.В.Дубічинського. Х.: ВД "Школа", 2008. -832 с.].
рос. чувак, англ. dude.
Перекладаємо слово чувак
Слово вживали ще в часи Котляревського "Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі". В селах Прикарпаття і в наш час бахурі - це юнаки, які часто розважаються і гуляють.
fajnyj buw by vidpovidnyk!
i toczno NASZ — bez żodnyh vże kacapskyj slidiw zi zloczynnogo śvitu, jeki maje «czuwak»....
ЕСУМ: бахур — запозичення з гебрайської мови;
гебр. bāxūr «юнак» (первісно «вишуканий, красивий»), ід. Bacher «юнак; учитель» є похідними від дієслова baxar «обирати, вибирати»;
Що тут вигадувати?
+++
r2u.org.ua: хлоп
ЕСУМ пише, що лядське.
+
Ваше + слові хлоп, чи заввазі Вадима Мельника?
Усічене "парубок", для швидкої вимови швидкої завжди квапливої молоді.
Незле, +.
https://uk.wiktionary.org/wiki/валух
Думаю, що недоцільно калькувати один з варіянтів походження цього слова.
Що тут вигадувати?
Onac xib.
?
= "не той/інший стиль [мови]".
Слово "чувак" давно вживають у щоденному мовленні, тому замінивши чувака на юнака, жадного зсуву стилю не відбудеться.
"Щоденне" воно все ще є розмовно-низького шибу.
Вунак? Ви не помилилися?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28837-molodec.html#show_point
Onac xib.
Онац хіб?
<c> є само по собі (доки не є перед "мякою" голоскою, або після <i>) /k/, а <x> перед "мякими" голосками (меджи які тягне й /ɪ/) є /ʃ/.
Онак Шіб? Зрозуміліше не стало.
Онакий шиб же.
КФЯЙ,
/ɪ/ ≠ {і}.
Бачите, Miracle тямить.
А "ий" де пропустили й нащо?
Не минув ем, а-ть-же то є твар прикмети в присуді.
Нині пишуть такі твари яко руській мові не свойи суть, крім, будь сим, лиш: кожен, годен, жаден, єден, повен. Але, гортаючи словники, я бачив ем йих де більше. Осе, з поки виписаних мною тварів:
гірок "гіркий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9303-ghirok.html#show_point)
біл "білий" (Онишкевич І, 56: білий, біл: "Шчо копитами біл камін' лупав")
чорен "чорний" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64997-choren.html#show_point)
скір "скорий" (Желех. ІІ, 873: скірен "скорий"; <і> є в <скірен> фонологично немотивовано, але його наявність там свідчить про те, що йому передував твар *<скір>)
лучен (ЕСУМ ІІІ, 316: лучити²)
хоріш (ЕСУМ VI, 203: хороший; Онишк. ІІ, 344: хоріш)
блуден "блудний" (ЕСУМ І, 212: блуд, Желех.)
ýмен "(в)умний" (ЕСУМ VI, 31: ум)
жив "живий" (ЕСУМ: жити, Яворницький)
солодок "солодкий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55523-solodok.html#show_point)
гаряч "гарячий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8909-gharjach-2.html#show_point)
голоден "голодний" (Онишк. І, 181)
Рупні слівця!
Та добре знаю, сам не раз чув слова "сив", "гол", "нів", "чорен", "красен". Але ж не всі слова!
Так, є такі, що мають скорочені форми.
Але більшість їх немають.
Не можна дозволяти обрізати краї їм усім лиш тому, що деякі инші слова є обрізані. Якщо десь є "біл", "дик", це не означає, що нормою є "смішен", "зелен", "синь", "жовт", "світл", "струнк", "швидк", "бистр" і так далі.
А єден взагалі польсько-галицьке.
Про яку "норму" ми хочемо говорити? Чинний стандарт? Я його не визнаю. Єден є питомо руське, уже'м о тім писав. Присудкові твари до "швидкий", "бистрий", "світлий", "стрункий" суть "бистер", "швидок", "світел", "струнок", а не що Ви пишете.
Мова не діє таким чином, що з тої самої категориї від деяких слів суть твари, а від инших ни. Що деякі твари не є дано в словниціх, а йинші є, є йно лучай. Є така річ аналогія; коли є засвідчено словниками твари <гірок>, <солодок>, то безперечно можуть бути твари присудкові від инших прикметників з чепенем *-ък- Без присудкових тварів та без тварів дієслова "бути" руська мова є бідна й кострубата.
Ага, якщо є в дюжини слів певне явище, отже можна це явище до всіх слів ліпити.
Якщо є слово гарячий та багатий, значить нормально по всій Україні казати халодний, маладий, спакійний, парожній.
А я скажу, що казати "будь добр" це калічити руську мову на московський шиб. Є берегти ті "всічені" слова, які дійсно є засвідчені в українській мові, а не коротити їх усіх.
<а> в <гарячий, багатий, кажан> є зумовлено тяжінням до т.зв. внутрискладової гармониї з його частним проявом регресивної асимилації в руській мові, себо: асимилація голосного ненаголошеного до голосних /ɑ/, /i̯͡ɜ/, /ɜ/ наступного наголошеного складу. В <холодний, молодий, спокійний, порожній> такої передумови в тих говірках, де постали твари <багатий, гарячий, кажан> нема. Проте твари <халодний, маладий, спакуойно, парожній> таки існіють у сіверських говірках, на Поліссі.
А я скажу, ...
Собі Ви що хочете можете казати.
___
"всічені"
Та не "всічені" вони суть, а навпаки первісни твари, а твари з <-ий> від йих суть.
___
"добр"
У руській мові не може бути <добр>, але <добер>.
Первісні?! Чому тоді у матер'ялах Срезнівського немає слова "добр", але є "добрыи"?
Я про те, що якщо якесь явище розповсюджене на певний невеликий відсоток лексики, Ви не маєте права розповсюджувати його на ВСІ инші слова, невже неясно?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28843-molodyk.html#show_point
Onac xib.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36929-pakholok-1.html#show_point
Onac xib.
Як "мож/муж" тільки з ікавізмом.
Нема "мож" від *mongyos, и нема "ікавізму".
Що є "*mongyos"?
Праслов'янський вид слова mõgy/мѫжь.
А як же псл. možь?
Не'ма такого псл. твару. Де'сьте такий бачили?
В ЕСУМі.
В ЕСУМ є *mǫžь, а не *možь, а за тим: *mon-gio-, що тякне тому, що'м и писав: *mongyos (*mon-g-y-o-s).
А "заміж"?
Заміж є лиш одинокий пад у тязі *за мѫжь/za mõgy.
r2u.org.ua: хлопак
>Від російської абревіатури “человек усовоивший высшую американскую культуру”
Одна з багатьох леґенд про походження цього слова, – як і инші, анічим не підтверджена...