Що тут вигадувати?
"Чувак" уже не є маркованим словом. Коли воно колись було марковане, а тепер не є, не слід прив'язуватися до первісної конотациї, бо вона вже не актуальна.
Що тут вигадувати? Серйозно?
Люди, які вживать "чувак", ніколи не будуть вживати "парубок" у цьому значенні. Невже не зрозуміло?
Тому краще щось на зразок хлоп чи перець, як сьогодні вже вживають
Слово вживали ще в часи Котляревського "Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі". В селах Прикарпаття і в наш час бахурі - це юнаки, які часто розважаються і гуляють.
fajnyj buw by vidpovidnyk!
i toczno NASZ — bez żodnyh vże kacapskyj slidiw zi zloczynnogo śvitu, jeki maje «czuwak»....
ЕСУМ: бахур — запозичення з гебрайської мови;
гебр. bāxūr «юнак» (первісно «вишуканий, красивий»), ід. Bacher «юнак; учитель» є похідними від дієслова baxar «обирати, вибирати»;
dlia Galíckoji movy — Żydízmy ne je czyśm takym vże czużyneckym! :)))
Усічене "парубок", для швидкої вимови швидкої завжди квапливої молоді.
Чому ні?
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=42643&page=1347 (4 значення, почасти й 5)
r2u.org.ua: козак (словник Кримського&Єфремова, під "молодец")
Як "мож/муж" тільки з ікавізмом.
Що є "*mongyos"?
Праслов'янський вид слова mõgy/мѫжь.
А як же псл. možь?
Не'ма такого псл. твару. Де'сьте такий бачили?
В ЕСУМі.
В ЕСУМ є *mǫžь, а не *možь, а за тим: *mon-gio-, що тякне тому, що'м и писав: *mongyos (*mon-g-y-o-s).
А "заміж"?
Заміж є лиш одинокий пад у тязі *за мѫжь/za mõgy.
Думаю, що недоцільно калькувати один з варіянтів походження цього слова.
Що тут вигадувати?
?
= "не той/інший стиль [мови]".
Слово "чувак" давно вживають у щоденному мовленні, тому замінивши чувака на юнака, жадного зсуву стилю не відбудеться.
"Щоденне" воно все ще є розмовно-низького шибу.
Вунак? Ви не помилилися?
Не хибив. То є дублет, питомий.
Ідея гарна, проте чуваком можна назвати і молодика, якому 25-30. На мій погляд, цей варіант (юнак) краще пасує до перекладу "пацан", адже це хлопці у віці 10-12 років здебільшого. Інша справа, чи будуть вони самі себе так називати? На цій сторінці віддав голос варіанту "козак", бо більше загальне.
<c> є само по собі (доки не є перед "мякою" голоскою, або після <i>) /k/, а <x> перед "мякими" голосками (меджи які тягне й /ɪ/) є /ʃ/.
Онакий шиб же.
КФЯЙ,
/ɪ/ ≠ {і}.
Бачите, Miracle тямить.
А "ий" де пропустили й нащо?
Не минув ем, а-ть-же то є твар прикмети в присуді.
Нині пишуть такі твари яко руській мові не свойи суть, крім, будь сим, лиш: кожен, годен, жаден, єден, повен. Але, гортаючи словники, я бачив ем йих де більше. Осе, з поки виписаних мною тварів:
гірок "гіркий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9303-ghirok.html#show_point)
біл "білий" (Онишкевич І, 56: білий, біл: "Шчо копитами біл камін' лупав")
чорен "чорний" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64997-choren.html#show_point)
скір "скорий" (Желех. ІІ, 873: скірен "скорий"; <і> є в <скірен> фонологично немотивовано, але його наявність там свідчить про те, що йому передував твар *<скір>)
лучен (ЕСУМ ІІІ, 316: лучити²)
хоріш (ЕСУМ VI, 203: хороший; Онишк. ІІ, 344: хоріш)
блуден "блудний" (ЕСУМ І, 212: блуд, Желех.)
ýмен "(в)умний" (ЕСУМ VI, 31: ум)
жив "живий" (ЕСУМ: жити, Яворницький)
солодок "солодкий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55523-solodok.html#show_point)
гаряч "гарячий" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8909-gharjach-2.html#show_point)
голоден "голодний" (Онишк. І, 181)
Рупні слівця!
Та добре знаю, сам не раз чув слова "сив", "гол", "нів", "чорен", "красен". Але ж не всі слова!
Так, є такі, що мають скорочені форми.
Але більшість їх немають.
Не можна дозволяти обрізати краї їм усім лиш тому, що деякі инші слова є обрізані. Якщо десь є "біл", "дик", це не означає, що нормою є "смішен", "зелен", "синь", "жовт", "світл", "струнк", "швидк", "бистр" і так далі.
А єден взагалі польсько-галицьке.
Про яку "норму" ми хочемо говорити? Чинний стандарт? Я його не визнаю. Єден є питомо руське, уже'м о тім писав. Присудкові твари до "швидкий", "бистрий", "світлий", "стрункий" суть "бистер", "швидок", "світел", "струнок", а не що Ви пишете.
Мова не діє таким чином, що з тої самої категориї від деяких слів суть твари, а від инших ни. Що деякі твари не є дано в словниціх, а йинші є, є йно лучай. Є така річ аналогія; коли є засвідчено словниками твари <гірок>, <солодок>, то безперечно можуть бути твари присудкові від инших прикметників з чепенем *-ък- Без присудкових тварів та без тварів дієслова "бути" руська мова є бідна й кострубата.
Ага, якщо є в дюжини слів певне явище, отже можна це явище до всіх слів ліпити.
Якщо є слово гарячий та багатий, значить нормально по всій Україні казати халодний, маладий, спакійний, парожній.
А я скажу, що казати "будь добр" це калічити руську мову на московський шиб. Є берегти ті "всічені" слова, які дійсно є засвідчені в українській мові, а не коротити їх усіх.
<а> в <гарячий, багатий, кажан> є зумовлено тяжінням до т.зв. внутрискладової гармониї з його частним проявом регресивної асимилації в руській мові, себо: асимилація голосного ненаголошеного до голосних /ɑ/, /i̯͡ɜ/, /ɜ/ наступного наголошеного складу. В <холодний, молодий, спокійний, порожній> такої передумови в тих говірках, де постали твари <багатий, гарячий, кажан> нема. Проте твари <халодний, маладий, спакуойно, парожній> таки існіють у сіверських говірках, на Поліссі.
А я скажу, ...
Собі Ви що хочете можете казати.
___
"всічені"
Та не "всічені" вони суть, а навпаки первісни твари, а твари з <-ий> від йих суть.
___
"добр"
У руській мові не може бути <добр>, але <добер>.
Первісні?! Чому тоді у матер'ялах Срезнівського немає слова "добр", але є "добрыи"?
Я про те, що якщо якесь явище розповсюджене на певний невеликий відсоток лексики, Ви не маєте права розповсюджувати його на ВСІ инші слова, невже неясно?
Чуб → Чубак, чубань
Слово "чубак" утворене від слова "чуб" - традиційної ознаки козаків. Воно співзвучне зі словом "чувак", тому зберігає його невимушене й дружнє звучання
мовний інтроект, який не має точного питомого відповідника в українській. Чувак це або хіпі, або музикант, і не обов'язково молодий
>Від російської абревіатури “человек усовоивший высшую американскую культуру”
Одна з багатьох леґенд про походження цього слова, – як і инші, анічим не підтверджена...
Coli <ceuac> e vẽtske, to cyto e yoho coreiny? Ceomou tô ne mogeity bouti rousske slovo u vẽtscé?
Мабуть, тому що сучасна жаргонна лексика перейнята від москалів?
1. Sõkésna ≠ sõkésna.
2. Douge ≠ use.
Рід слова непевний, Деякі думки є тут:
https://rus.stackexchange.com/questions/13706/Откуда-взялось-слово-чувак
Мені тяжко сказати, яка версія серед поданих є ймовірнішою. Можливо, хтось має ще якісь гадки?
Не знаю, але чітко ясно, що це слово є з крадійського жаргону, який геть чисто московський.
Ба й тепер, в українських в'язницях "фєня" московська. Нема вкраїнського в'язневого жаргону, це московське мовне середовище.
Авжеж, я цему й не перечу.
<але чітко ясно>
Heto né.
Хиба що Вам.
A Vam e slovo bez tla platno.
Слово справді москвинське, ба походження — точно не абревіатура
ru.m.wikipedia.org: Чувак#:~:text=Происходит это слово �%
Aino, yz rromscoï móuvui e dougye vierogœdno, iz zvõcovo — rrom. /t͡ʃʰa.ˈvo/, /ɕa.ˈvo/, /ʃa.ˈvo/, /ʃaʊ/ : /t͡ʃuˈβ̞ɑk ~ t͡ʃuˈwɑk/, i iz ogleadomy na xirocõ cerpanœsty seoho rromscoho slova, por.: eag. ‹chav›, svied. ‹tjabo›, isp. ‹chavo, chaval›.
U tœmy, ci yz rromscoï móuvui bie u rousscõ cerpano cerez veatscõ?
-lllll-llll111-lllll111-lll-lll---111-llll-----l111-llll----ll111-lll-llll--111-lllll111-llll--l-ll111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lllll111-llll-lllll111-lllll111-llll------111-lll-l-l--l111-llll--l-ll111-lll-llllll111-lll-ll----111-llll--l-ll111-lllll111-lll-llll--111-lllll111-lll-lllll-111-llll---l--111-llll-----l111-llll--ll-l111-lll-l-l--l111-lllllrromscoï------
Кращими відповідниками москвинському "чувак" є хлоп, перець. Вони найбільш вживані, хоча також черпані
Але семантика українська
<найбіЛЬШ ВЖивані>
ЕСУМ пише, що лядське.
+
Ваше + слові хлоп, чи заввазі Вадима Мельника?
Цікаво, а дівчину хлопкою можна назвати?
<Цікаво, а дівчину хлопкою можна назвати?>
E: ‹xlopica› (Gelexœuscuy II, 140: ‹хлопиця›), ‹xlopeanca› "seleanca" (Onixykevityu II, 341: ‹хлоп'́янка›), ‹xlôpcioury› (Slôunik govœuroc Boucovinui, 613: ‹хлопчу́р› "дівчина, що віддає перевагу хлоп'ячому гурту"), ‹xlopixa› "geona xlôpa" (Verxratscuy, Govœur bateucœu: ‹хлопи́ха›), ‹xlôpca› (
sum.in.ua: khlopka ‹хло́пка›), ‹xlôpciournica / xlôpceurnica› (SIRM: ‹хлопчу́рниця›, pœd ‹хлоп²›, VI, 182).
Холоп? Кріпак?
2. діал. Чоловік, мужчина, хлопець. Хлоп — як дуб (Номис, 1864, № 8617); Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали за гріхи і поплелися вкінці до корчми (Василь Стефаник, I, 1949, 151); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133).
-, бо польське.
Хлоп ≠чувак
Чувак той хто поважає американську(США) культуру ,
Хлоп - селянин; чоловік, мужчина
Майже сто відсотків що не з того походить, а головне не для цього вживається. Та й хлоп ширше
Надто простяцьке. "Чувак" - нерідко "крутий", а також є поширеною формою щодо молодих чоловіків. Отож найкращим відповідником, з погляду українською мови ТА історії, буде "козак" - адже в минулому це досить (1) поширений стан і (2) вочевидь про "крутих" хлопців.
Вислови для прикладу:
"А это что ещё за чувак?" = "А це що за козак?"
"Я не знаю этого чувака" = "Я не знаю цього козака"
"Ну ты даёшь, чувак!" = "От собі й маєш, козаче!"
Слово "хлоп", крім того що польське, ще й дуже співзвучно зі словом "холоп", а це погана конотація.
Що може бути більш по-простяцьки, ніж радянський кривотвір?
xlœp
Rœvni: zloto → zlœtçe, souxozlœtca