Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору
Пацан прост. – хлопчисько, хлопчак, (диал.) бахур, (прост.) пацан, (жарг.) пацик.
Повноголосна форма слова "хлопак"
Ярославе, книжки, будь ласка, читайте, бо у дурнів усе дурня, про що вони не чули
«Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не бачив Америки — значить, нема, не чув про Канта — значить, вигадали!» — Михайло Старицький
🤡🤦♂️
Якби ви більше читали, то дурні не пропонували б. 🤷♂️
від паця (порося) чи пацюк (щур)
Від - "рубаки́"
"нове стилістично-літературне слово"
,
А чому ні.
/
(наступного значення у новотвар, щойно)
"Пацан" у моєму розумінні - це хлопчик 12 років. Може вже у 10 років, може ще у 16 років, але після 18-20 років так уже точно ніхто не каже: ані про себе, ані про інших такого віку. Тому маються на увазі винятково хлопці-підлітки.
Вислови для контексту:
"Мы тут с пацанами" = "Ми тут з юнаками"
"Он нормальный пацан" = "Він нормальний юнак"
"На пацана" = "На юнака"
Звичайно, "юнак" - це прямий переклад слова "юноша". Проте "юноша" ніхто не використовує на Московщині, а всі використовують "пацан". Нам варто замінити таким словом, яке б усі знали, й бажано одразу культурним.
Єдине, мені здається "юнак" більше підходить для звертання старшої особи до цього "пацана", чи коли мова про нього: "Та это там один пацан..." = "Та це там один юнак...". А між собою "юнаки" навряд чи будуть себе так називати.
++
xlikèu, xliqu-
/xlɪˈkəw/, /xlɪˈkw-/
___
Slœunic govorœu Boucovinui, 613: ‹хлике́в/хліке́в› "парубок".
Sciro, ne vémy istoslœuïe. Ta samo slovo e na vid sloviansco, is pocêpomy *-uu- hi u ‹morqua› (*murkuu), ‹cryqua› (*krykuu), ‹cœunua› (*konuu), ‹stanua› (*stanuu). Neyasen e coreiny ‹xlic- / xlik- ( / xlyk-?). /kəw/ mésto +/kow/ nagadouieity /kɛ/ ← *ko u prœuzüisciax he Panykevityu / Pankevityu, Conaxevityu, Vaguilevityu, ci u pricmêtax he ‹velikênnuy›, ‹otakênnuy›.
Думаю, воно є пов'язане з рум. flăcău. Ось що пише Dicționarul etimologic român про се слово (https://dexonline.ro/definitie/flăcău/391922; даю витяг як є):
> flăcắu (flăcắi), s. m. 1. Tânăr, băiat. 2. Bărbat necăsătorit, burlac. – De la făt, cu suf. -lău (ca fătălău de la fată). Rezultatul, *fătlău, a trecut normal la *făclău, cf. cotli > cocli, pantlică > panglică; iar forma *făclău trebuie să fi suferit o metateză, nu numai fiind normală într-un astfel de caz (cf. potlog > plotog, poclon > plocon, picro- > prico-, etc.), ci și datorită valorii expresive a grupului fl. Celelalte explicații nu sunt satisfăcătoare: din sl. chlakŭ „burlac” (Cihac, II, 109; Conev 58; Philippide, Principii, 154), sau de la fleac (Pușcariu, Dacor., II, 600), ipoteză inadmisibilă; astfel încât DAR dă etimonul necunoscut. – Der. flăcăí, vb. (a duce o viață de burlac); flăcăiándru, s. m. (flăcău); flăcăíe, s. f. (rar, burlăcie); flăcăíme, s. f. (tinerețe). Din rom. provine ucr. flekaw (Miklosich, Wander., 15). – [3416]
Цікаво, що крім думки про питомий рід від рум. făt згадано ще й імовірне походження від стсл. хлакъ (нежонатий), хоча й DER пише, що таке пояснення не є задовільне. Натомість ЕСУМ (том VI, ст. 108-109, стаття "флекев") згадує тільки слов'янське походження рум. слова, від румунів воно до нас і прийшло, як пише.
Minhõ Vam za to vuiteag yz gerela. Zvõcovo e roumuinscoe slovo he gerelo dougje vierogœidno.
I procye, slovo ‹пацан› u veatscie e scorieye yz rousscui. Se slovo e bezperecyno œd ‹patçouc, batçouc›, ‹patçea/patçẽ, batçea/batçẽ› "pig, male pig ; rat", a se slovo znaié pered usiemy roussca móuva a ne veatsca.
Чистилище
goroh.pp.ua: Леґінь#14278
Холопак, якщо українське повноголосся
Ніколи не чув. Якщо ніхто (чи мало хто) чув, як ввести слово в обіг?