іазъвьц (язвець, язовц-)
ЕСУМ (язва; V, 537): язвéць "борсук" (Недільський/Желехівський, II, 1112).
Nominativus: язвець, в інших відмінках: язовц- (язовця, язовцю, язовцем, ...).
+
У чеській та словацькій ідентично:
cs.wikipedia.org: Jezevec lesní
sk.wikipedia.org: Jazvec lesný
Коли ж у росіян та поляків усе той самий борсук:
ru.wikipedia.org: Барсук
pl.wikipedia.org: Borsuk europejski
r2u.org.ua: харсун
+ +
Від праслов'янського *xar- «скребти, дерти, краяти».
А що є <с>?
Питайте в української мови, слово ж не ми придумали, а лиш знайшли свідчене у словниках.
Ви же пишете про *xar-.
Може було проміжне несвідчене дієслово "харсати" чи "харсувати"?
Погодьтеся, якщо чогось словники не свідчать, це не означає, що цього не було, хто знає, які є проміжні ланки між "хар-" та "харсун", вони могли загубитися в віках.
Ні чого тонути в гадах. Тут є все точно й просто: прасл. *xar-s- в руській дало би +"хорох-". Могло бути ще *xar-ç-, тоді дало би: +"хорос-". Та ни те, ни те "харс-" дати не могло.
Ну тоді це може бути звуконаслідування. Або ще щось. Я не придумав слово, я знайшов його у словнику, нащо до мене причепилися? Маєте ремст — надсилайте скарги Грінченку.
Та я слово те ще раніше від Вас, може, в словниках бачив. Я не кажу воно є чудже. Мене рупить його здрій / пратвар. А пратвар *xar- в ЕСУМ не яснить /s/.