довгувате слово, але вимовляється не важко. Браконьєри - природокривдники.
Додай окремо слово "браконьєр" і переклад "природокривдник". Мені це слово подобається ще й тим, що воно розкриває зміст браконьєрської діяльності: коли чуєш, що хтось кривдить природу, це западає в душу
Лісокра́д, лісокра́да — браконьер / Ніковський А. Словник українсько-російський (1927). - с. 396. https://archive.org/details/slovnikukrros/page/n200
Від слова чи'гати, бо чигунка то мабуть більше браконьєрка жіночої статі, наголос на першому складі. Прикметник: чигунський - той що належить або пов'язаний з чигуном - чигунське знаряддя, чигунська рубанка - браконьєрський поруб лісу.
В "Українсько-німецькому" словнику Рудницького та Кузелі маємо слово "чигун - Späher; Wildschütz,Wilderer - браконьєр", В Академічному СУМ т.11 - "чигати - прагнути захопити чуже майно, посягати на чию-небудь власність". Від слова чигун - займатися чигунською діяльністю - чигунувати/чигунування - наслідок - чигунка, або чигунство.
чигунство
В "Українсько-німецькому" словнику Рудницького та Кузелі https://archive.org/details/Kuzela/page/n1451
Запозичене через польське посередництво з чеської мови:
Чигати «перебуваючи в певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь», чигун «спостережник, наглядач»; — п. czyhac «чигати», ч. chihat, ст. chuhati «чигати; ловити птахів, чатувати на них», слц. chuhat «нишком дивитися крізь дірку для ключа»; - запозичене через польське посередництво з чеської мови; ч. chihat продовжує ст. chuhati, що є похідним від chuti (суч. ч. chiti) «відчувати, почувати», укр. чути.
Етимолог. сл. укр. мови. Т. 6.– С. 317. https://archive.org/details/etslukrmov6/page/n315