Я б не поспішав називати це запозиченням з російської. Так і вінших мовах кажуть. Член або представник.
А в російській є "управлeнец", що дуже схоже на "правлінець". Що думаєте про це?
По-перше, саме слово "член" не українське, а болгарське (ст.-слав. члѣнъ),
по-друге сама словосполука "член правління" без сумніву московська, бо у словниках і в літературі 19 ст. вона геть відсутня. В московській є "правленец" (сл. Ушакова), але це слово крадене в нас, як і багато инших слів.
Українці завжди схилялися до скорочення, напр. член громади - "громадянець", член братства - братчик (сл. Уманця-Спілки"), а не до розтягання.
В російських словниках дуже багато краденого українського : московитами було забрано матеріали для українських словників у Афанасія-Чужбинського, Василя Мови, Олександра Кониського, Дмитра Яворницького (маємо лише 1 том його), Агатангела Кримського (маємо лише 3 томи), і це ще далеко не повний список.
Як ви думаєте, де поділися ці та инші матеріали, а вони пішли у "Словарь великорусского языка Даля", "словарь русских говоров", та ин.
Я не писав, що "член правління" українське.