Дуже влучно вказує на суть того, чим енантіосемія є!

Карл-Франц Ян Йосиф,
тѧма та мѣнить нє рѡзнъи тълк, а противнъи тълк, чьто нє є тє самє. О стъчь, в русьскѡи мълвѣ: лѫчити є и за "to connect, to join", и за "to disconnect, to separate, to part", никти~ничи/никнути є и за "to emerge, to appear, to show up" и за "to disappear, to become extinct", кѡн є и за "beginning" и за "end" – то нє сѫть рѡзні тълки, а противні тълки. Рѡзнотълк є, о стъчь, в словѣ ити: "1. to go; 2. to be possible, compatible; 3. to be going to do smth", чи в словѣ казати: "1. to tell; to say; 2. to order; 3. to preach; 4. to forbid; 5. to teach; to instruct" – тут жадьн тълк нє є проти собѣ, а ино просто рѡзні тълки.

+, погоджуюсь
До речі, як уже використовуєте давній правопис – у Вас не він, у Вас суміш петрівського письма і церковнослов'янського, бо у справжній церковнослов'янській мові (і давньоруській) не було букви [Н], а щось середнє між [Н] та [N], буква [Ч] теж виглядала дещо инше, мала [а] виглядала зовсім не так (сучасна кирилиця використовує латинську [a]), на жаль, сучасні комп'ютерні системи не дозволять писати справжньою давньою кирилицею, лишень московським її варіянтом.

Карл-Франц Ян Йосиф,
вѣм ожє твар тъіх писмєн бѣ іин. Новил бѣх си давѣ притъчи, и ставивши ключьницѫ на мълви, бѣ ми простьрто ключьницѫ "цьркъвнѫ словіаньскѫ", то мѣсто кѡлька рѡзнъіх ключьниц русьскоє, вѧтьскоє та давніоє къірилицъі волил єсми ’динѫ, іака имє писмєна и чинного русьского, и чинного вѧтьского, и бѣлорусьского (у꙼) письм, и давніоє къірилицъі. Та пьрвого виду писмєн "ч", "н", "щ" на сеи ключьницѣ нє има. :)

Можна перекласти сучасною? Якщо не ліньки, будь ласка :)

Карл-Франц Ян Йосиф,
недавно актуалізував деякі апки (на телефоні), а там була нова пропозиція клавіатур, серед яких і старословянська, то я вибрав її одну замість кількох для укр., рос., блр., + для друс.

Зрозуміло :)