Ose e vérno vuituicyeinïe ("definition") imene pœdstatui ‹formative (*formativum)›:
»(linguistic morphology)
A language unit, typically a morph, that has a morphological function (that is, forming a word from a root or another word).«.
Tuaroslœuïe ("morphology") ta ròzvitoc/istoslœuïe znacyeinïa:
*‹format-› (← formatus "formed, shaped, having shape") + ‹-ivus› "doing, causing to be" ci "related to an action". U rousscœy móuvé taca znacyeinïa tuoreaty yzocrema pocepi: ‹-au, -av-› (œd déyeslœu na ‹-ati›), ‹-iu, -iv-› (œd déyeslœu na ‹-iti›), incoli is ‹-(y)l-› — , ‹-(y)liu, -(y)liv-›, ‹-a-l-n-› (*-a-dl-yn-), ‹-i-l-n-› (*-i-dl-yn-), incoli ‹-oc, -c-› (*-uk-), incoli i prosto is ‹-(y)n-, -en› (pitimo, œd imene pœdstatui œd déyeslova).
Лихоо... Форматив -- один із афіксів! Навчіться, будь ласка, читати й розуміти визначення
Знову ваші відсебеньки
ФОРМАТИВ
Те саме, що формант.
ФОРМА́НТ
Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс.
А́фікс, також Формант[1] (лат. affixus — прикріплений, причеплений) — частина слова, що вносить зміну у значення кореня. Словотворчі афікси утворюють нові слова (наприклад, пись-м-ен-ник), словозмінні — виражають відношення слова до інших слів (наприклад, вогн-і гор-ять, музик-а гра-є).
Афікс є засобом вираження лексичних значень і відношень між словами у словосполученні та реченні.
Ви поки прямого нічого не довели 🤷♂️
афікс