В основі ідеології хіпі лежить філософське вчення, пов'язане з «рухом Ісуса», «пацифізмом» і принципом ахімса. Цей рух, один з найяскравіших проявів контркультури, мав значний вплив на мистецтво, зокрема на рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як психоделічна музика, сексуальна революція, психоделія.
Одна гадка каже, що в основі англ. hippie його лежить слово hipster, яке гамерицький письменник Вильям Баровз ужив у романі «Джанкі» як єфемизм наркомана. Друга гадка каже про черпання з джазового сленгу, де to hep значило «тямити» (звідси і hepcat «котяра» — кличка вуличних джазових музикантів). Подібне пояснення дав гамерицький дослідник молодіжних рухів Т. Гойбнер. Він стверджував, що пійма походить од англ. to be hip «знати, розуміти суть».
1. To tvar ‹hippie› e za pèuno œd ‹hipster›.
2. U tie tvarie ‹hipster› e za pèuno ‹•ster› yn pocép, perviesno iména dieyça geonotui (por. ‹brewster› "pivovarca", ‹spinster› "prealia", ‹baxter› "peciça", ‹webster› "tcalia").
3. Œd poceatcou (30uix XX. stl.) ’ste viedoma oba tvara ‹hip› ~ ‹hep›. Ysé mogé cazati na [ɪ ~ e] — niziéigne /ɪ/ → [e]¹ u govoriex, otge vuixœdj e to tvar *‹hip›, ne ‹hep›.
4. Samo ge ‹hip› znacity u eag.: 1. "bédro" — golóune znaceigne, 2. "xipoc" — odino znaceigne, 3. "teamoc, znal, znaxa, cuibeten/cuebeten → znal sviejix vieyaign".
5. U ‹hipster, → hippie› nayimovierno e tó ‹hip-3›, xotcha e i gadca o ‹hip-1› "bedro" → "bouti pœd dieyeiõ mamiu", bõdy simy, œd *"mamlén ("high") legieti na bedrax" ("to lie on one’s hips → to be high"). Tó ‹hip-3› e vuivodeaty i œd ‹hepi, hipi› "zyrieti; ròzpliousciti oci" móuvui wolof. Bõdõtchi ceasto pridrougén piesteij hipsterœu iz poteréboiõ mamiu, ta gadca o ‹hip•ster› œd ‹hip-1› "bedro → legieti mamlén na bedrax" e privabliva", ta ya gadaiõ to ròzvitoc yz wolofscoho ‹hipi, hepi› "zyrieti, ziriti" → "teamiti, cuibati(cuebati)", i pac → "teamaxa, znaxa" e vierogœdnieycha.
6. Utœmy, privablivo ci, pone, gœdno ròzgleadou, e i zastariele (30uix liet XX. stl.) znaceigne samoho slova ‹hipster› "pleasounca", bõdõtchi ocivisto œd ‹hip› "bedro", iz perviesno pocépomy geonotui ‹•ster› dobrie legity do poyasneigna œd *"geuncui yaca crõtity bedrama u pleasie", tb. coli bedra e vidco — tacuy vid pleasou bie xiroco pridrougeno iz vuizóulivoiõ, vœilnoiõ ci volelioubnoiõ povedeuncoiõ i põttyõ gittya (Bohemian). Tacuimy cinomy, popri vuixodje "bedro", tó imea piesteja "hipster" bui ne boulo œd ‹hip›, ale ouge gotovo œd ‹hipster› "œdverta pleasounca" → "volelioubna osoba (perviesno geunca)" → "yna osoba givõtchi vœilno" itd. u novieychi znaceigna. Popri gadcõ tou pœd 5., ta znaceigna "cuibeten, cuibeitliu, teamaxa" ne e neminõtche vuivoditi œd "zyrieti, vidieti" wolofscoho ‹hipi, hepi› — tœi znaceigna mogla sõty prosto postati utorinno rôzoumieignemy yna vœilna ci volelioubna gittya he "viedaigna praudui".
_____
¹ — Na opacui, /e/ → [ɪ] e pitimo eaguelscie Novoho Zieleada, ta ‹hipster, hippie› ne vuinice tam.