За нормами української фонетики, наша мова намагається позбутися скупчення голосних, і тут яскраво відбувається йотування (як-от, йод, Юда, гієна, секвоя тощо).
Грецьке ιόν — «той, що йде».
"Йда" означає "той, хто йде", звідти й слово "галайда" — з прислівника гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») і дієприкметника йда.
«Перекласти "йон" досить-таки складно.»
Aha, to coli ya dauxi slovo is POYASNYEINÏEMY, to tô e 'daunya móuva', a coli Vui daste hêty neyasno tuoryeno slovo — bez poyasnyeinïa, to praudaiete sea cyto 'iscladno pèreclasti'.
Чесно кажучи, не зовсім розумію, до чого тут "давня мова".
Я просто почав колись писати, написав тільки це, а вчора надіслав, залишивши інше на сьогодні. Насправді пояснення дуже просте. Отже (Франклін гикає).
Наприклад. Аніон, від'ємний йон, ВІД ЄМний. Але в тім-то й річ, що там нічого не віднімається, а додається від'ємний електрон (Франклін знову гикає). А катіон, у цьому розумінні, від'ємний, бо йому не вистачає еелктронів порівняно з грозинноміж'яким (електронейтральним) зеренцем(атомом)/молекулою
Калькування інколи спрацьовує
+
І сам хотів був дати таке слово.
Інколи спрацьовує. Але навряд чи тут
—