Ізвод — один зі списків (варіантів) старослов'янської пам'ятки, що відрізняється від інших списків цієї самої пам'ятки мовними особливостями.
Приклад вживання
Ізвод Київського літопису XII ст., який можна датувати з точністю, – це редакція 1198 року. (з наукової літератури).
Походження
від церковнослов’янського изводъ яке утворене від праслов’янського дієслова izvedti (сполучення префікса iz- та кореня *vedti — вести, виводити). Дослівно це означає «виведення», «зведення» або «те, що виведено/створено на основі чогось».
