Зустрів у Нечуя-Левицького: "...розвиток мови, котрий завжди буває в осередку націі, не щвидко доходе до окраінних говірок та пiдмовъ."
Можна попідмова :) Хоча ми говоримо пра-пра-прадід і не кривимося.
Навіщо щось вигадувати, якщо термінологія має бути чіткою й визначеною. Вже таке слово придумали — говір 🤷♂️
cуговір'я > говори > говірки
говірка — субдіялект (у російській мові "говор") 
субдіялект
говір — діялект діалект
суговір'я — супрадіялект (у російській мові "наріччя") наріччя
Карли, поверніть притомного Карла назад! 😁 бо колективне - це завжди погано - ніхто ні за що не відповідає
Це у вас така аргументація?
Говірка приємніше слово як говір, що є тверде та суворе слово як лампа та класа, замість лямпа та кляса.
<приємніше>
Souto pœdmeitna ménca ("merely a subjective opinion"), ne yasounoc ("not an argument").
<Говірка приємніше слово як говір, що є тверде та суворе слово як лампа та класа, замість лямпа та кляса.>
😆🤦♂️
Говірка ≠ говір/діалект
Спосіб користування слів, значіння слів, нові слова та бувші слова набирають нові значіння, як і поширення місцевих слів є прикметою кожної живої мови.
«Від "су-" (суспільство, сум'яття, сумежок, сутінки) та "говір" (=діялект).
Тобто буквально "сукупність діялектів", чим наріччя і є.» © Карл-Франц Ян Йосиф.
Дякую, Карле, за рупну мислину, однак я все ж вважаю, що краще застосувати це слово саме для діялекту, а не супрадіялекту – для нього чудово підійде слово "підмова", а суговір стане позначати "сукупність говірок (субдіялектів)"
Підмова – суговір/субалачка – говір/балачка.
Також, я не можу зрозуміти навіщо там закінчення -'я. Може я не правий, якщо це так – поясніть будь ласка.
Чому також "балачка"? У деяких краях (наприклад у моєму) не говорять, а балакають. Тому така відміна також має право бути присутньою на правах сутямка.
У нас є суговір, сукупність говорів, як діялект, то одиниця суговору має бути говір, субліялект. Хоча, напевно можна також вживати хворму /говірка/.
* приросток од- "від" та основа -мова, у сенсу відросток мови
* використав саме давніше од-, щоб не плутати з відмовою
Tó slovo ‹rœznomóuva› e i ou Gelexœuscoho. Ta ya buimy pœdguiliu coristati yzony u znaceignie „language variety“, a ne za „dialect“, xay tœi dva pœyma i blizyca’ste.
r2u.org.ua: Mundart
Тому й дала. Але так, там суть ище їнші значення. Тож може ліпше буде слідувати переданню звати то "говір", якщо це наше передання, звісно.
Для діялектів мов програмування. Поки що даю тут, купою, доки в обговоренні слова не дійдемо чогось.
"Самі вони [жителі Києва] — давній народ, а мова їхня ще більш всеосяжна і багата, ніж фарсі, китайська, монгольська та всякі інші.
Відомий турецький мандрівник ХVII століття Евлія Челебі.
Цікаво як це реконструктори кальок ще не запропонували тут "розмову" (διαλέγω — розмовляю, δια — часто якраз роз-, хоча ще через- і не тільки, λέγω — говорю хммм ну то мовлю) 😄
Або мова це лог щоб діалог зійшовся, ну розговір то розговір👌
ЕСУМ: гр. διάλεκτος «мова; розмова; діалект» є похідним від διαλέγω «розмовляю», утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω «говорю, називаю», пов’язаного з λόγος «слово, мова»
як гадаєте, що слід робити зі значенням цього слова в контексті мов програмування? Вживати ті самі відповідники щодо них? Пропонувати інші? Якщо інші, то чи додавати їх сюди, чи створити окрему сторінку? Зрештою, там гожими, як на мене, будуть геть інші слова: "підвид", "різновид", "видозміна" тощо.
Приклади?
Хоч я й не сильно тямлю в тому, схоже потеребна нова сторінка
Наприклад: T-SQL (що належить до SQL) – це ніяким чином не "говір"
Це є глупство. Чому мова програмування не може мати своїх диялектів, ге природня мова? Тоді вже треба йти проти всіх і вигадувати нову пійму про "мова програмування".
Бо мова *програмування – не усна, тобто "не говориться/не промовляється" (не "говір"), а лише писемна
> Тоді вже треба йти проти всіх і вигадувати нову пійму про "мова програмування"
🤔
Тоді треба перекладати "мова (програмування)" і "мова (жестів)", бо це ж не усні мові єста.
Таки так, тереба
goroh.pp.ua: мова
goroh.pp.ua: мовити
uk.wikipedia.org: Діалект
Я думаю що буде краще використовувати саме це слово але хочу дізнатися й думки інших
Пропоную “говірку” зі зменшувальним суфіксом залишити для “subdilect’у”.
dialect – говір
subdialect – говірка
supradialect – наріччя
dialectology – говорознавство
dialectal – говірний
nondialect – неговірний
dialectism – говірність (поодинока ознака говору)
dialectless – безговірний
dialect continuum – говірна низка/сукупність чи говірний ланцюжок?..
regiolect – місцевий говір
idiolect – власний, особистий говір
sociolect – суспільний, громадський говір
ethnolect – людський, народний?? – треба визначатися з самим “етносом”
Олександр Дудар, все так і є в сучасній українській мові, лиш "наріччя" то росіянізм:
наріччя
cуговір'я > говори > говірки
говірка — субдіялект (у російській мові "говор")
субдіялект
діалект
наріччя
говір — діялект
суговір'я — супрадіялект (у російській мові "наріччя")
Підтримую.
Підпираю !
++
Як буде "діалектний"? Говоровий? Ну мабуть часто можна сказати й кажуть "говірковий", але це все-таки від говірки
+
++