Від основи "мова" і префікса "па-", що дійшов до нас ще з праслов'янських часів, і вказує на похідність, подеколи, несправжність: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода).
Тобто, "памова" це дослівно – "щось схоже до мови, несправжня, невпорядкована мова".
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Від "голос" та "ворох" (
r2u.org.ua: ворох).
Бажання зробити слово схожим до первісного "глосолалія", бо частка "глос" дуже схожа до українського "голос".
Від "голос" та "блуд".
Бажання зробити слово схожим до первісного "глосолалія", бо частка "глос" дуже схожа до українського "голос".