Значення слова

Наріччя — найбільша одиниця територіальної диференціації діалектів мови, що становить сукупність близьких за визначальними рисами говірок, об'єднаних у говори.

Приклад вживання

В українській мові виділяються північне (поліське) наріччя, південно-східне наріччя і південно-західне наріччя.

Походження

рос. наречие від речь — мовлення

Приклади в інших мовах

анг. supradialect

Варіанти написання
супрадіялект, супрадіалект, supradialect
Слово додав

Перекладаємо слово наріччя

суговір’я
8

Від "су-" (суспільство, сум'яття, сумежок, сутінки) та "говір" (=діялект).
Тобто буквально "сукупність діялектів", чим наріччя і є.

cуговір'я > говори > говірки

говірка — субдіялект (у російській мові "говор") субдіялект
говір — діялект діалект
суговір'я — супрадіялект (у російській мові "наріччя") наріччя

"Говір" та "говірка" це чинні в сучасній українській мові для тям "dialect" та "subdialect".

28 жовтня 2019

Підтримую !

28 жовтня 2019

Дякую, Ярославе!

27 травня 2020

Підтримую. Наріччя це слово, яке принесли християнські фарисеї.

11 жовтня 2021

Плюс!

16 листопада 2021

А чому наріччя від москвинів, а не навпаки.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Діале́ктъ = нарі́ччя, підмо́ва.
Нарѣ́чіе = 1. нарі́ччя (С. Жел.), ви́мова (С. З.), гові́рка. — По Остерщинї скрізь чутна литвацьку говірку. С. Л. 2. приглаго́лля (Oc.), прислі́вник (Гр. От. См. Ст.)

Якби це було б запозичення, то не було б с тільки похідних
goroh.pp.ua: наріччя

Невже в москвинській більше або стільки ж похідних?

16 листопада 2021

У москвинів наречие має два значення:
1. Прислівник
2. Наріччя, сукупність говорів.
1. Черпане з ст.-сл, калька лат. adverbium
2. Пишуть як "исконное", тобто можливо прийшло з Давньої Руси - з давньоруської - давньоукраїнської мови

16 листопада 2021

ПІДНАРІЧЧЯ — одиниця тер. диференціації діал. мови, проміжна між говіркою (групою говірок) і наріччям. Поняття П. відбиває пошуки діалектологів кін. 19 ст. у визначенні ієрархії одиниць діал. членування. К. Михальчук запропонував багатоступінчатий діал. поділ: наріччя — піднаріччя — різноріччя — говір, який у сучас. термінах може бути співвіднесений з поняттями: наріччя — говір — (група говірок) — говірка; отже, з часом зміст цих понять і термінів змінився.

Літ.: Михальчук К. П. Наречия, поднаречия и говоры Южной России в связи c наречиями Галичины. В кн.: Труды этногр.-стат. экспедиции в Западнорус. край, т. 7, в. 1. СПб., 1872

uk.m.wikipedia.org: Михальчук Костянтин Петрович

17 листопада 2021

І як це може бути черпано москалем з давньоруської мови, якщо слово не давньоруське?
http://oldrusdict.ru/dict.html

17 листопада 2021

Не робіть вигляд ніби українська письменська богема того періоду не черпала з москальської мови.

17 листопада 2021

"Не робіть вигляд". Це з "правдивої мови Івана Нечуй-Левицького" (с).

17 листопада 2021

Ви можете ображати мене, але майте гідність не чіплятися до наших класиків! Письменник, фольклорист, етнограф, учитель Нечуй-Левицький зробив для країни більше, ніж ви зробили за все життя!

17 листопада 2021

Тобто показувати Ваші дурниці – це "чіплятися до наших класиків"? Гарна (не дуже) маніпуляція, як завжди.

17 листопада 2021

Показувати мої дурниці? Так Ви просто до суржикової фрази причепилися, добродію! Од Вас я не почув ніякої доцільної критики, розумної поради, Ви просто "причепилися до слів"! Браво.

17 листопада 2021

Вас просто заклинило на москвинах.
Що ми третього гатунку, що все передове, то від москвинів, а нам треба скрізь сільську термінологію чіпляти, бо в нас иншої нема й тому подібне.
Ось такі висновки можна зробити з ваших "досліджень".
Тобто серед десятка справжніх московизмів у вас инше - питомі слова, натомість них ви тулите якісь придумані чи давно забуті слова, а бо справжню старомосковщину, як у випадку з сокачем, сокальником тощо замість питомого повар.

17 листопада 2021

Ми будемо третього гатунку якраз коли будемо кожну латинську кальку з болгарської\московської мови собі чіпляти як молодший братик. І немає нічого злого цуратися мови простого народу. Ваше "нам треба скрізь сільську термінологію чіпляти, бо в нас иншої нема" є чиста політика зневаги до села, нав'язана більшовиками. Немає анічогісінького соромного в мові села чи тому, щоб бути з села. Будь ласка, не ображайте людей, народжених поза великими містами.

суговір
6

Від "су-" (суспільство, сум'яття, сумежок, сутінки) та "говір" (=діялект).
Тобто буквально "сукупність діялектів", чим наріччя і є.

все́говір
1

Від "все" + "говір"
говірка — субдіялект (в московитів "говор")
говір — діялект
все́говір — супрадіялект
uk.wikipedia.org: Говірка

говір‘я
1
Andrii Andrii 27 вересня 2019
підмова
1
Богдан Грищенко 16 червня 2021
29 листопада 2021

+, зустрічається у Нечуя Левицького.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 вересня 2019

В московщині більшість слів взяті з української мови, тому «наріччя» є цілком нашим словом і не потребує відповідників.

1 вересня 2019

Andrii Andrii, схоже на те, що "наріччя" то церковнослов'янізм, а тут уже залежить від того як прихильні чи неприхильні українці до таких слів

16 червня 2021

<схоже на те, що>

Na podé cœho?

17 червня 2021

Слова наріччя не відає ні давньоруська мова (http://oldrusdict.ru/dict.html) ні сучасна українська мова, звідки воно могло взятися? Давні русичі не знали слова, класики не знали, а потім навчилися?

25 липня 2021

Чим існування слова річ доводить існувати слово наріччя?!

16 листопада 2021

У москвинів наречие має два значення:
1. Прислівник
2. Наріччя, сукупність говорів.
1. Черпане з ст.-сл, калька лат. adverbium
2. Пишуть як "исконное", тобто можливо прийшло з Давньої Руси - з давньоруської - давньоукраїнської мови

16 листопада 2021

А чому наріччя від москвинів, а не навпаки.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Діале́ктъ = нарі́ччя, підмо́ва.
Нарѣ́чіе = 1. нарі́ччя (С. Жел.), ви́мова (С. З.), гові́рка. — По Остерщинї скрізь чутна литвацьку говірку. С. Л. 2. приглаго́лля (Oc.), прислі́вник (Гр. От. См. Ст.)

Якби це було б запозичення, то не було б с тільки похідних
goroh.pp.ua: наріччя

Невже в москвинській більше або стільки ж похідних?

16 листопада 2021

ПІДНАРІЧЧЯ — одиниця тер. диференціації діал. мови, проміжна між говіркою (групою говірок) і наріччям. Поняття П. відбиває пошуки діалектологів кін. 19 ст. у визначенні ієрархії одиниць діал. членування. К. Михальчук запропонував багатоступінчатий діал. поділ: наріччя — піднаріччя — різноріччя — говір, який у сучас. термінах може бути співвіднесений з поняттями: наріччя — говір — (група говірок) — говірка; отже, з часом зміст цих понять і термінів змінився.

Літ.: Михальчук К. П. Наречия, поднаречия и говоры Южной России в связи c наречиями Галичины. В кн.: Труды этногр.-стат. экспедиции в Западнорус. край, т. 7, в. 1. СПб., 1872

uk.m.wikipedia.org: Михальчук Костянтин Петрович

17 листопада 2021

І чим існування слів річ, рік, ректи доводить існування слова наріччя? Може якщо маємо слово мітити, то й слово достопрімечательний наше? Або якщо маємо слово стояти, то й слово достоінство наше?

17 листопада 2021

Не робіть вигляд ніби українська письменська богема того періоду не черпала з москальської мови.

17 листопада 2021

У Грінченка достойність знаходимо.
Достоинство - запозичення зі ст.-слов. запозичення - суфікс -ств-
Це слово москвинське, наше - достойність
Так само наречие у москвинів
1. прислівник
2. наріччя.
Так от докажіть на фактах без демагогії, що наріччя - черпане у москвинів
Хоча б згадки у працях наших мовників, або не наших

17 листопада 2021

Дивіться, скільки слів з основою річ/рік, похідних:
відректи́
відріка́ти «відповідати»
вріка́ти «дорікати»
вро́ки «пристріт, уроки»
доректи́
доріка́ти «докоряти»
дорікну́ти
заректи́ся
зареч «постскриптум, епілог» (заст.)
зарі́к «обіцянка»
зарі́каний «який дав зарік»
зареч «постскриптум, епілог» (заст.)
зарі́к «обіцянка»
зарі́каний «який дав зарік»
заріка́ти «заклинати, клясти, просити»
заріка́тися «закаюватися, заклястися»
заріча́ний «непокірливий, сварливий»
зарі́чки «зарік»
зарі́чливий «який зарікся від чогось»
заро́к «тс.»
зорчи́ «скажи»
зректи́ся
зріка́тися «відмовлятися»
зуро́чити «наврочити»
навректи́ «наврочити»
навро́ки «пристріт»
наврокува́ти «тс.»
навро́чити
наврочли́вий
нао́дрік «у відповідь»
нареко́вати «називати» (заст.)
наректи́ «назвати»
нарече́на «молода»
нарече́ний «жених»
наре́че́ння «присвоєння імені»
наречи́ «наректи»
наріка́ти «скаржитися»
нарічо́вість «діалектна особливість»
нарі́ччя
неви́речений «невисловлений»
недорі́ка «людина з дефектом мови»
недорі́кий «який має дефект мови»
недорі́кува́тий «тс.»
недо́річ «безглуздя, абсурд»
недорічи́вий «безглуздий, абсурдний»
недорі́чний «непридатний»
нездоре́чі «ні до чого»
нерічи́вий «некрасномовний, недорікуватий»
обректи́
обречи́ «урочисто обіцяти; присвятити; вказати»
обрі́к «обітниця»
обрі́ка «тс.»
обріка́ти «обіцяти; прирікати»
обрі́кувати «докоряти закидати»
обрі́куватися «заповідати»
обро́чник «той, що дав обітницю зробити щось для спокутування гріха»
оброчникува́ти «виконувати обітницю»
о́дрік «заперечення; відмова»
пере́рік «суперечка»
пере́річка «тс.»
по́рекло «прізвисько; прізвище»
порі́к «ремство»
порі́кування «ремство, нарікання»
порі́кувати «ремствувати»
приректи́
прире́чений
прире́чення
приріка́ти
приуро́чений
приуро́чити
прорека́ти «прорікати; з похвалою згадувати»
проректи́
проре́чення «прорікання»
проре́чистий «красномовний»
прорі́к «пророк»
проріка́ння «пророкування»
проріка́ти
проро́к
пророкува́ти
проро́цтво
проро́цький «пророчий»
проро́чення
проро́чество
проро́чеський «пророчий»
проро́чий
проро́чити
проро́чиця
проро́чня «оракул»
ре́кало «той, що дає прізвиська іншим»
ре́кло «прізвисько; прозвання; гасло»
реку́н «промовець»
речене́ць «строк»
рече́ння
рече́ння «вислів»
ре́чення
речи́
речи́нець «тс.»
речи́стий «говіркий»
речни́к «адвокат, заступник у справах»
ре́чник «поборник; оратор; [повірений Нед]»
речни́стий «тс.»
речни́цтво «адвокатура; заступництво в справах»
речни́цький «ораторський, адвокатський»
речня́ «вислів, судження; вирок, присуд»
речува́ти «тс.»
рік «зойк»
річ «мова, розмова, міркування»
річни́й «балакучий»
річни́стий «красномовний»
рочи́тися «давати обітницю»
рочня́ «оракул»
урекли́вий «здатний наврочити; якого можна наврочити»
уректи́ «наврочити; [докорити, доректи]»
уректи́ся «почутися; здатися»
уре́чення «уроки»
уречи́ «докорити; наврочити Г; висловити ВеЛ»
уріка́ти «тс.»
урі́чли́вий
урі́чний «тс.»
уро́к «завдання; навчальне заняття»
уро́ки «пристріт»
уро́чий «чудовий, чарівний, принадний; здатний докоряти Шейк»
уро́чи́на «пристріт»
урочи́ти «заворожити, зачарувати»
уро́чища (збільш. від уро́ки)
уро́чний «встановлений; умовлений, визначений

Невже у москвинів с тільки ж?
То чому наріччя не може бути питомим?
Чому воно не може бути українізмом в москвинській?

17 листопада 2021

Жоден словник не знає слово достійність.
r2u.org.ua: достійність

17 листопада 2021

Ще раз питаю ЧИМ існування кореня доводить, що слово з того кореня вийшло питомо в нашій мові? Скажіть, якщо ми маємо слово шипшина, то і "шиповник" наша назва рослини? Може якщо москаль має слово "шип", то і слово "шипшина" у них рідне?

17 листопада 2021

Опана, ми ж маємо слово косниця! Отже, і слово неприкосновенний українське, чудова логіка!

18 листопада 2021

Карли-Франци: "Опана, ми ж маємо слово косниця".

"Опана" всюди. Москвороте і є москвороте.

17 листопада 2021

Че раз кажу, наріччя це калька латинської мови, якої не відала давньоруська мова.

27 грудня 2021

До Чистилища

Поділитись з друзями