Комиз (одм. комиза) - Капризъ. Ач як на його комиз напав. Сл. Грінченка.
КомизА - капризна, вередлива людина; дитина. Сл. Грінченка.
"Ну й комизи в тебе дітки". (Кубанские говоры 2005).
Комизитися - капризувати, вередувати; упиратися. СУМ.
"Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась". (Котл. Енеїда).
Комизний - капризний. Великий тлумачний словник.
"Брат мій був такий комизний, бо часто хворів".
Прибаг - прихоть, каприз.
Прибагливий - прихотливьій, капризньій.
Сл. Ф. Піскунова.
+