O, vidite, i sé slovo e priclad xuitagna *-o- : *-u-, atge popri *xob-ot- e i *xob-ut- / *xab-ut- (*ksōb-) u ‹xœbta›, ‹xabottye›.
То від чого зависить присутність чи відсутність переголосу тоді? Й чи значить це тоді, що переголос узагалі не є unique identifier української мови?
Може переголосу нема ту за взслів'ям із словами -оРо-: "город", "мороз", "молот" тощо?
»То від чого зависить присутність чи відсутність переголосу тоді?«
Œd toho ci *o e peréd slaboma *u, *y.
Prosto, iesce raz, sama cinnà pravopisy bóulgariçeiõ iesce ne znacity oge coli neyma ‹i›, tbt. coli e ‹i› zamiesty ‹o›, iesce ne znacity oge perégolósou *o u ynie danie slovie neyma.
»Й чи значить це тоді, що переголос узагалі не є unique identifier української мови?«
Ba, tacui znacity. Rousscuy perégolós — zagalomy, tbt. ne ino perégolós *o, a i: *e peréd *u, *y, a tacoge: „litóuscuy“ perégolós *o → /a/ peréd nagolósiénomy /a/, perégolós *e → |o| pœsylie |t͡ʃ, ʒ, ʃ, j| peréd *a, *o, *u (ne peréd *e, *i, *y), „galiçske“ *a peréd /w/ → /ɑ̝w ~ ɒw/ — tó use sõty œddieyie na yavisce znane he „œdstõpnuy medgizcladovuy lad golósnœu“, a yzpomeidj slovianscuix móuv e viedœm vuiclioucialno u rousscœy móuvie.
Odinacovo (similar) ta ne istno (identical) e yavisce u lead., ceix., slvç., ta polab. móuvax, cde, na pr., u lead. *o → ‹ó›, u d.-lead. *e → ‹é›, u ceix. *o → ‹ů›, u slvç. *o → ‹ô›, ta tam e tó œddieya na „slabœi“ *u, *y → /∅/, otge het' inche yavisce neigy u rous. U polab. prosto usiaco *o sta |œ ~ ʉ, ʏ, y|.
»Може переголосу нема ту за взслів'ям із словами -оРо-: "город", "мороз", "молот" тощо?«
Ni, ne tomou. Neyma ceomou vuicladati tó upluivomy slœu iz „póunogolóssièmy“ coli inchi vuicladui sõty.
То Ви кажете, що в друс. мові попри засвідчене на письмі "хоботъ" також у людській мові ходив твар *"хъбътъ"? Тоді чи суть слова взору "пророк" питомі в українській мові, з “хованим” переголосом?
*koxolъ → *xoxolъ має дати хохіл(ь?), як березіль, поділ тощо.
»*koxolъ → *xoxolъ має дати хохіл(ь?), як березіль, поділ тощо.«
Ya nastœyno pœdnosiõ ne ciniti zayvui zaverttia o perégolósie *o na stõplayie pravopisi iz ‹i : o› bóulgariçie. Viedomo, e çiela nizca izteajagn o-perégolósou u rousscœy móuvie, i daleco ne usœi padõty pœd glablie strygynevoho „|i|“, otge œdsõttye u pravopisi bóulgariçeiõ ‹i›, yzocrema prisõttye ‹o› pri oceicouanœmy o-perégolósie ne e samo o sobie docaz o xuibagnie perégolósou. Izgadaymo znacomitõ nastoyõ iz imeamy ‹Pœltava›, cde popri pravopisy ‹Полта́ва›, o-perégolós tacui e, ale iz „pœunœcynuimy“ œdguibomy u beznagolósie.
Cyto do *xoxol-, to, *-ol- e pocép pitimo vuirazjalen, a he tacuy, vuistõpaié i u vidie *-ul- ( → *‹-ъл-›), ne daiõtchi o-perégolósou. Vierogœdnœsty *xox-ul- popri *xox-ol- pœdpiraié e i poveazagne’ho iz *kex-ul- u rous. ‹céxol : céxl-› (SIRM VI 206) — ocivisto iz *-ul- . Popri pratvar iz *-ol- za SISM (v. tam: *kexolъ), vuirazjalnœsty pocépa *-ol- mienity corótcuy rœznovid *-ul-, tbt. xuitagne, por. yzocrema: *pyrsten u ‹perstein : perstenia› i *pyrstyn-yu u ‹persteny : perstnia›, *-or- : *-ur u *boug-ur- : *vix-or- : *gam-or- : *xod-or- : *sik-or-, *sous-ol- u d.-rous. ‹sousœlu› (por.: »... xomeacui i sousolui« — ne ‹sousului›!, u Pov. Ur. Liet) : *sous-ul- / *sous-yl- u veat. ‹су́слик›, slvç. ‹syseľ› — usœi tœi xuitagna dóugyna sõty bouti iesce balto-sloviansca ci i.-e., a siõduige teaghnõty i: *-ūl-, *-al- ( ← *-āl-/*-ōl-), *-oul-, *-el- : *-yl-. Otge, pro rousscõ móuvõ mojõty bouti viernui i pratvarui: *kex-ul- / *kyx-ul-(?), *xox-ul- popri *xox-ol- u inchix móuvax. Pacye, vuirazjalnœsty e ouge u *xox- : *kex- ← *kos: : *kes- u slovie *xox-ul-. To ceomou bui ne boula vuirazjalnœsty i u *-ol- : *-ul-?
Це хитання відбилось лише в руській мові?
Я думала й про слово *xòlъka, та все ж слівники не дають ани "холка", ни "хохол" серед українських слів зі значенням «загривок» або «чуб» одповідно.
»Це хитання відбилось лише в руській мові?«
Aino, tó e cyto xtiex recti.
Ta i xuiba ne poxuilœi padeigynui tvarui, he otó: ‹xœxla, xœxlou, xœxlomy, xœxlui, xœxlœu, xœxlœm› dodatcovo i yascravo suviedceaty na coristy *xoxul- a ne *xoxol-? Na pr., u ceix. e ‹chochol› izclaniano tac: ‹chocholu, chochole, chocholem, chocholy, chocholům, chocholech›, ne ‹chochlu, chochle, chochlem, chochly, chochlů, chochlech› — i u ceix. sé cazié na pratvar *xoxol-, ale rousscœi tvarui caziõty na pratvar *xoxul-. Xuitagna bea i u prasl. ci u balto-slov., ta i u prai.-e. dobõ.
@Carolina Shevtsova