п. korba «кривошип; ручка, рукоятка, корба», як і ч. ст. kurba «корба», виводиться з нім. ст. Kurbe «т.с. » (‹ свн. kurbe «ручка колодязя»), яке через двн. curba «т.с.» і нар.-лат. *curba зводиться до лат. curvus (ж.p. curva) «кривий; зігнутий, скривлений, загнутий», мабуть, спорідненого з укр. [корта́тися] «поратися; мордуватися», а також псл. krivъ, укр. криви́й