Хто, ХТО Вам сказав, що всі -фіти це -рості? Ми не можемо й не маємо все просто калькувати.
uk.m.wikipedia.org: Життєві форми рослин
"... системою ботаніка Крістена Раункієра (1905, 1907), яка спирається переважно на розміщення бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, що різко змінюється.
Система життєвих форм Раункієра (1905) — система, що класифікує рослини за критерієм стану та способу захисту бруньок поновлення протягом несприятливого періоду (холодного або сухого)."
Розумієте? В узладі Раункієра головне — положення БРУНЬок під час переЖиДАНня несприятливого часу!
Я тільки кажу, що -фіти -- це ЗДЕБІЛЬШОГО -рості, що позначає рослини. Але в Раункієра головна увага зосереджена на тому, повторю, як рослина пережидає несприятливий час, зокрема де в неї розміщені бруньки -- високо, низько над землею, при поверхні, явно під поверхнею чи під дном, або взагалі тільки як насіння (спори). Головне тут -- спосіб збереження, або, крім терофітів, положення бруньок, від чого й творю. Я не дуже хочу "низькобрунькорості", бо 3 корені. Але "багнорості" не вказує, де саме бруньки, а на багні може рости все -- від фанерофітів (дерев) і хамефітів (кущів) до терофітів (однорічні трави) і криптофітів.
uk.wikipedia.org: Життєві форми рослин#Класифікація X. Раункієра
Гелофіти належать до криптофітів. Почитайте спершу визначення, будь ласка. Гелофіт хамефітом не може бути ніяк. Бо БРУНЬКИ розміщені по-різному
"Та вже їх без вас розділили по бруньках 🤦♂️"
От-от. Раункієр розділив їх саме за розміщенням бруньок, що я й намагаюся передати.
"Навіщо їх згадувати?"
А Ви праві. Дійсно, навіщо ж згадувати бруньки при перекладі визначень розподілу, для якого головне -- положення бруньок?)
Де Раункієр згадував у назві ваші бруньки? Ніде 🤭🤷♂️
Звісно! Якщо Раункієр, обмежений упередженнями щодо -фіти, не передав у назві всю суть утямку, то й ми не маємо!
І тут іще скажу: Ви повторюєте, калькуєте, мавпуєте (називайте як хочете) спосіб утворення назв, який використовував і Раункієр, не замислюючись над тим, наскільки він відповідає наміту, чому він такий, який є, які недоліки має, і, як наслідок, намагаєтеся втягнути всі недоліки в наше неукове слівство. Що ж, я поясню, мені не тяжко, хоч би і всоте.
По-перше, був досить давній звичай давати назви купам розподілу на основі грецької та латини. По-друге (як наслідок "по-перше"), якщо це були рослини, до них додавали -фіти. Дозвольте так сказати, механічно. Іще Теофраст, батько рослинознавства, звісно, не вживаючи це визначення, поділив рослини на дерева, кущі, напівкущі (є різні переклади) й трави, ддля чого вистачило повсякденних слів (і -напів, повсякденного приростка). Три А., тобто Гумбольдт, Кернер і Гризун, тобто Гризебах), розвивали думку життєвих форм до Раункієра, причому перший -- десь за століття до нього. По-третє, не ту мить узлади (системи) розподілу (класифікацій) не були дуже розвиненими: рослини ділили або за простими загальними зовнішніми ознаками (наприклад, перший -- просто за зовнішньою й морфологічною схожістю, наприклад, на ліани, мальви й алое), для яких у кожній мові були власні окремі слова (або ж міжнародні загальні назви), або за місцями існування. Як наслідок простоти ознак поділу, по-четверте: для них цілком вистачало одного кореня, що вказував на ознаку/місце існування+фіт. Раункієр же висунув гарний поділ на основі засадно нового показника (спосіб пережидання несприятливих умов, зокрема розміщення бруньок відновлення, якщо такі є, відносно рівня землі, тобто високо над нею, низько над нею, на ній/на невеликій глибині, а також рослини, які їх не мають). Але він для них не створив нових правил назв, продовжуючи наукові звичаї, зокрема своїх попередників, того ж Гумбольдта.. Тут, якщо подивитися, явно малувато одного кореня. Рослини почали ділити за багатьма ознаками: зовнішніми, зокрема за загальною формою (наприклад, кацап сере-бряков продовжив думку Теофраста, розширивши й додавши (не він перший) водорості.), за подібністю (злаки, це сімейство), за екологічними умовами (хоча це не форми рослин, але за охопленням вони часто перетинаються, на що Ви й піймалися), зокрема ставленням до світла (див. Толоку), до вологи, до тепла середовища, за висотою, за способами запилення, за тривалістю життя (одно-, 2-, багаторічні), за кількістю плодів, цвітінь тощо. Чимало їх виникло вже після виходу роботи Раункієра, тому я наполягаю на тому, що слово саме по собі має вказувати на ознаку розподілу.
Ми не маємо обмежувати себе "звичаєм" ціною точності, простоти й зрозумілості. Наприклад, "-бруньці" теж вказує на те, що це рослини, але також вказує на те, що ознака розподілу -- бруньки, їхнє розміщення. І ми не маємо повторювати неточностей. Як я вже казав, здебільшого "гелофіти" й "гігрофіти" -- одне й ті ж рослини, але ознака розподілу різна, інколи -- засадно різна. І словотвір "степорості" вказує на те, що "росте в степу". У степу ростуть: трави, злакові, однорічні, терофіти, ксерофіти, геліофіти. І як зрозуміти, що "степорості", це не "ті, що ростуть у степу", і не "посухостійкі", а "ті, що не мають бруньок, зимуючи як насіння"?
Хочете сказати, що в степу ростуть терофіти? По-перше, степів, якщо Ви не знаєте, степів є декілька видів. Хоча більшість, мабуть, уявляє степ як посушливу місцевість із висохлими травами, це далеко не завжди так. Там, де зволоженість помірна або вища, горують часто не однорічні, а дво- й багаторічні трави, тобто не терофіти, і від такого степу творити "терофіти" недоречно. Якщо брати "звичайний", тобто посушливий степ, де більшість (однак не завжди переважна!) -- терофіти, іще більша частка (до 100%) -- відповідно, ксерофіти, тобто посухостійкі. І "степорість", тобто рослина такого степу, буде більше ксерофілом, ніж терофілом. Наприклад, та ж ковила, типовий рід наших і не тільки степів багатьох видів, є здебільшого (у нас сливе зважди) багаторічною. Отже, "усереднена" рослина такого степу буде на, наприклад, 95-100% ксерофітом (а інші там як виживуть?) і на, припустімо, 70-80% терофітом (бо є й дво-, і багаторічні, як я вже сказав), отже, повтроюю, така "степорість" -- це більше ксерофіт, ніж терофіт.
Саме тому я наполягаю на точності перекладів і точному розрізненні у визначеннях ознак поділу, зокрема розрізнення місця/умов існування ДЕЯКИХ (які в цих місцях/умовах не єдині) і властивостей самих істот, за якими їх і розділили, розумієте?
"Де Раункієр згадував у назві ваші бруньки? Ніде 🤭🤷♂️"
Оце те, що я називаю помилкою логіки.
"Раункієр ніде не згадував у назві ЙОГО бруньки". Твердження істинне. Запитання: хіба це доводить, що:
1) Раункієр, не згадавши бруньки в назві, зробив правильно;
2) так він дав назви своїм групам найкращим можливим чином;
3) прямий переклад буде в НАШІЙ мові простим (без плутанини) та зрозумілим;
4) ми, наслідуючи його, не маємо додавати "бруньки" в назву;
5) переклад, що містить "бруньки", не буде кращим і точнішим, ніж його назва;
6) прямий переклад/калькування, що не містить "бруньки", буде щонайкращим У НАШ ЧАС, коли після Раункієра з'явилося багато різних розподілів?
І Ви забуваєте про ще одну річ: він їх назвав Therophytes, а не sumpdyrke (данської не знаю, зліпив 2 слова з перекладача навмання), тобто він ввів як наукове визначення нове слово на основі двох із мертвої мови, а не своєї живої.
Зверніть увагу на "фанерофітів": перша частина значить "явний". Це "явнорості"? Він був обмежений звичаями, не виключено, що й знаннями мови. Очевидно, що "явнорості" -- не найкраща назва, але не схоже, щоб він довго думав над ними. Це були спроби, і прийняті науковою спільнотою вони були не тому, що найкращі для такого втямку, а тому, що він їх так назвав і ніхто не думав забагато про кращі, особливо на ту мить, коли +- точних розподілів не було так багато, як зараз.
Це наукова назва, і що точніше вона передає суть, то краще.
Скажіть, чому ми маємо наслідувати неточність Раункієра?
Де тут сказано про бруньки?
goroh.pp.ua: товщ
Від криївка.
Цілком підходить як переклад до цього означення. Криївка — від крити, ховати
Ба більше, також починається на кри-
Будь ласка, припиніть засмічувати Словотвір
Вони що, у криївці ростуть? І де сказано про бруньки?
Серйозно?
Це ви під кожним своїм словом наліпили з десяток незграбних перекладів і розказуєте мені про засмічення Словотвору!? 🧐
Романе, будь ласка, не блазнюйте!
Не підходить, бо не сказано про бруньки. До чого тут "криївка"?
🥴🤦♂️
Наша пісня гарна, нова
Розпочнемо її знову...
А гелофіти, криптофіти, термофіти... Де тут згадуються бруньки? Вивчіть питання словотвору, наукової термінології, потім приходьте ставити питання. Мені не хочеться витрачати свого часу на пусті балачки.
А де в означеннях кущі, напівкущі, пасивні та активні хамефіти, рослини-подушки сказано про бруньки?
А рослини-подушки — це на них сплять чи в них ховають бруньки? 🧐🥴
Зауважу, що за Раункієром серед хамефітів немає кущів.
Активні, пасивні хамефіти, подушки й напівчагарники -- підрозподіл хамефітів (за положенням бруньок) уже за іншою ознакою, де вже важливий саме устрій рослини.
Але я ще раз кажу. Якщо Раункієр вибрав невдалі назви, що не передають суть, не значить, що ми маємо діяти так само.
Іще раз кажу. На ту мить не було розподілу серебрякова, від якої Раункієрівський треба відрізняти
По-перше, Ви самі казали про водностайнення.
По-друге, не передає ознаку розподілу.
Передає. Див. означення/переклади до хамефіти, геофіти, гелофіти, фанерофіти, криптофіти тощо
Де? Де вказано, що йдеться про бруньки?