В леваді пісеньок співають косарі.
Раз якось я біжу пізно ввечері по леваді, а місяць уже стояв височенько на небі...
Униз спускались левади, зарослі сінокосами та гаями.
Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад.
День у день блукаю полями, перелісками, левадами, воєдино зливаюся з природою.
Садок кінчався ровом, за яким починалась чужа левада з городом.
Хто зважиться викосити чужу траву, скотина також не може сюди забрести, бо ж левада огороджена.

сгр. λιβάδιον «лука, зрошена рівнина» пов’язане з гр. λείβω «ллю, проливаю», λοιβή «узливання (на честь богів)», спорідненими з лат. lībo «справляю узливання богам, жертвую», лит. líeti «лити», лтс. liet, псл. liti «т.с.», укр. ли́ти