Метонімія — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою.
Приклад вживання
Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому були. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це відбувається в метафорі.
Це прийом виразності, що реалізується на рівні слова чи словосполучення. Слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми». Засіб поетичного мовлення, що розкриває багатство його асоціативних відтінків, посилює та увиразнює його емоційне й оцінне забарвлення, динамізує семантичні поля, вказує на домінантні ознаки авторського стилю.
Метонімія — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою.
Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому були. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це відбувається в метафорі.
грец. μετωνυμία — перейменування
нім. Metonymie
болг. метонимия
рос. метонимия
англ. metonymy
білор. метонімія
Перекладаємо слово метонімія
Це прийом виразності, що реалізується на рівні слова чи словосполучення. Слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми». Засіб поетичного мовлення, що розкриває багатство його асоціативних відтінків, посилює та увиразнює його емоційне й оцінне забарвлення, динамізує семантичні поля, вказує на домінантні ознаки авторського стилю.