Це прийом виразності, що реалізується на рівні слова чи словосполучення. Слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми». Засіб поетичного мовлення, що розкриває багатство його асоціативних відтінків, посилює та увиразнює його емоційне й оцінне забарвлення, динамізує семантичні поля, вказує на домінантні ознаки авторського стилю.