МО́КНУТИ
псл. močiti, moknǫti, mokrъ, – споріднені з лит. maketi «вступити в болото», maknóti «ходити по грязюці», makonė «калюжа», лтс. makņa «болото, трясовина», muklājs «трясовина», ос. mœcyn «валятися в чомусь рідкому», вірм. mōr «болото, драговина», можливо, також лат. mācero «розм’якшую, розмочую, мочу»
м. шарлемань словник зоологічної номенклатури 1927
за згоди кримського
Garno oge e slovo u slœunicé ta e neteaclo. Ou Oniscid e seimy (7) ceût ("pairs") nœug, tô bui 14 useoho — daleco ne sto. Crœumy seoho, ‹-ouat-› (‹-ou-a-t-›) znacity neznacynõ nayaunœusty pricmêtui ci oznacui, na pr.: ‹brilouat› e "tuaromy troxui nagadoiõtyi brilõ", ‹broudnouat› e "troxui brouden", ‹vixrouat› e "tuaromy ci rouxomy nagadoiõtyi vixor", ‹grõbouat› "de-cyto grõb, troxui/led' grõb" ipr. A cyto znacity ‹stonogouat› — troxui stonœug"?? Isce raz, ou yix e léc nœug i blizco ne 100.
U polyé Poxodyeinïe boulo bui dobré navesti pricladui is poyasnyeinïemy istoslœuïa imên sémïui u inxyax móuvax iz ocrema, na pr. latinscê ‹Oniscidae›, œd dgr. ‹ὀνίσκος› "œusleuc", isdrœubnélo œd ‹ὄνος› "osel", tô bui ‹Oniscidae› = *"œusleuceatyi ( ≈ ‹віслючачи›)". Ceixyscoiõ e yix zuano ‹stínkovití›, œd slova ‹stín› "tény", givõty bo u cruitax œd suétla/sóunça méstax.
багато чого не розумію але в цілому додав цей переклад як свідчення з репресованого словника, сам би назвав їх навзір - мокрицеві/мокрицюваті
уватий добре показує належність до родини подібних истот
<додав цей переклад як свідчення з репресованого словника>
Nacy pisiete 'repressouanuy'? Coli slovo e dobro, e bez rœuzniçui ci e u 'repressouané' slœuniçé ci u inxyé. Inacxye tô xibeity na igrõ na ceutïax. Isce raz, slovo ‹stonogouati (стоноговати/стоногувати)› e neteaclo ("inappropriate"), u tuix bo tuarin e daleco ne 100 nœug, a lixye 14. I darma ci e slœunic 'repressouan' abo ni.
___
<уватий добре показує належність до родини подібних истот>
Ni, ne cazieity, ‹-ou-a-t-› cazieity na znacyeinïe "troxui".