Уперше зустрічається молода вчителька з таким характером, з маленькою затятою людиною, в якій так химерно поєдналось вроджене й набуте.... (О. Гончар)
Любимський глянув на полковника й мовив поштиво: – Своє, пане полковнику, то не тільки те, що в спадок дісталося, а й набуте. (Р. Іваничук)
Кияни не боялися вносити в книгу набуте з світських знань, вели мову про астрономію і географію, користалися грецькою міфологією. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ.

пол."Це своєрідне похідне утворення від дієслова бути (паралельне до нажити від жити) властиве, головним чином, західнослов’янським мовам і, очевидно, запозичене в українську й білоруську мови з польської["