Значну ролю в настроях задунайців відогравало й те, що вони, побожні християни, билися в рядах бусурманів із "єдиновірними росіянами" та зі своїми ж козаками-переметниками:
Ой, вже ж наші славні запорожці
У великому жалю: -
Ой, не знали та поклонитися,
Гей, та котрому царю.
Ой, поклонилися турецькому -
Під ним добре жити,
А за все добре,
Та одне недобре,
що брат на брата бити...
(Д-р М. Аркас. Повість про наш степ широкий. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник "Визвольний шлях". №9 за 1977 р.)
"Осмогруд почервонів од раптового гніву: — Переметник єси ти в грецьку віру! Всі збуджено загомоніли, й упійманець безпорадно заблимав на всі боки". (Іван Білик. Не дратуйте грифонів 1993 р).
Перекинець - перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ.
Словник Грінченка.
Перекинчик - той, хто перейшов на бік ворога; зрадник.
Той, хто відмовився від своїх переконань, поглядів, від колишніх друзів. СУМ.
http://oldrusdict.ru/dict.html: бѣгльць "беглец, перебежчик, избегающий чего-либо"; Gelexwfscuim I, 28: бігле́ць "der Flüchtige; Flüchtling", tam ge: бігля́к = бігле́ць, бі́глий = бігле́ць, бігля́к; Yawrnicscuy 33: бігле́ць, -еця́. Tam ou Yawrnicscoho i gadanca:
»Yac bég bégleç ta i uitrésci cwneç,
Dwgna déucõ ta i strik u dércõ.« (pro crynicõ su gœraulem).
-
Бридка церковнослов'янщина, руській мові невідома. Те ж саме московське беглец, подибане в книжній мові болгар.
r2u.org.ua: беглец
Bridca e bzdoura yacõ Ui pisiete. Crœumy yaco i u vẽtscé e slovo <беглец>, mogete cazati cyto do déla proti pitomosti slova <bégleç> u rousscé?
Ne znano u rousscé? Prosiõ,
Gelexœüscuy І, 28: бігле́ць "der Flüchtige; Flüchtling", tam ge: бігля́к = бігле́ць, бі́глий = бігле́ць, бігля́к; Yavôrnicscuy 33: бігле́ць, -еця́. Tam ou Yavôrnicscoho i gadanca:
»Yac bég bégleç ta i uitrésci cœuneç,
Dœugna déucõ ta i strik u dércõ.« (pro crynicõ zu georaulem).
I do ceoho e tou »cnigynâ móuva bulgar«? Roussca znaie i inxya slova zu -l-+-eç:
gileç ← gi-l-eç (ЕСУМ ІІ, 199: жити);
znaleç ← zna-l-eç (Gelex. I, 308: зналець);
boualeç ← boua-l-eç, pribouleç ← pribou-l-eç (ЕСУМ І, 308: бу́ти¹);
vidaleç ← vida-l-eç (ЕСУМ І, 369: вид);
cormileç ← cormi-l-eç (ЕСУМ ІІІ, 27: корм);
metaleç ← meta-l-eç (ЕСУМ ІІІ, 447: мета́лец);
postoyéleç ← postoyé-l-eç (ЕСУМ V, 430: стояти);
breleç ← bre(*d)-l-eç (ЕСУМ І, 252: брести́);
nedbaleç ← nedba-l-eç (ЕСУМ ІІ, 15: дбати);
ouméleç ← oumé-l-eç (ЕСУМ VI, 31: ум);
scuitaleç ← scuita-l-eç (ЕСУМ V, 272: скитатися; VI, 431: шкитавий) i t.d.
Ну чудово, тепер Ви суржик москвофілів та зросійщених міщан будете рівняти до правдивої української мови, та ще й на радянські джерела посилатися!
А слів кормилець та скиталець, постоялець українська мова таки не знає, усі ці слова є церковнослов'янізмами.
http://hrinchenko.com/
Якщо захищати "є у якомусь там словнику" то Ви і слова празновання, торжество, благодать, священник, законовчитель, вождь глашатай, совість, согрішити, художник, іскуство, єдинодушність знайдете (у тому ж створеному совітами ЕСУМ), тепер усі ці слова "легалізувати"?
Не плутайте мову села та мову українців, які начиталися чужих книжок, та почали взоруватися на, по їхній думці, древнішу і соліднішу церковнословянську мову.
<москвофілів та зросійщених міщан>, <у якомусь там словнику>
To Ui coho ménite, Gelexwfscoho, abo Yawrnicscoho??
___
Dosi'ste mi ne wduétili na moye puitannie pro Uasyõ osuétõ.
<по їхній думці>
To Ui Uasyõ doumcõ do yix doumcui rwfnite?
Словар української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Збіг – беглец, дезертир; бегство.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19181-zbigh.html#show_point
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Бегле́ц – утїка́ч, втїка́ч, тїка́ч, збіг.
Дезерти́р – утїка́ч (військовий).
r2u.org.ua: беглец
r2u.org.ua: дезертир
ЕСУМ V, 260 (скакати): уско́ка "перебіжчик, утікач до запорожців".
+
Якщо це слово ще з запорожців, то дуже мило!