Каролино, Вас покусали карли з йосипами, якщо Ви скрізь бачите в питомих словах московщину?
КФЯЙ залишив таки свій спадок
Так, поки дід хворів, віддав комусь свій осідок. А ті карли не знали, що робили йосипи
Яке. Читайте Шевельова. Там, де Ви про "строк" читали.
Та мало чого він там понавигадував. Цим хай д. Роман переймається.
Коли не можете дати доводів питомости суто московського слова в українській мові, то можете сміло говорить на московском наречии украинского языка, ведь большая часть лексики праславянская.
Ви не можете дати доводів чужости 🤣
Відсутність ікавізму — це ще не приклад переймання з москвинської мови. Тому я й кажу, на ці теми з д. Романом. Це він там щось якось прочитав, ось хай він Вам про засади укрмови й розказує
Друс. ‹въторъ› має дати в укр. мові ‹втір›, жоден *‹втор›. Заперечення?
Не обов'язково, бо ікавізм проходив на різних місцинах по-різному, не однаково. В західних місцинах цей процес проходив бистріше, на Наддніпрянщині повільніше.
Перейнятком можна вважати слово, якого в нашій мові не було, або якщо семантика старого слова чужа (наприклад, польське потяг, набіл, тістечко ≠ тотожним нашим словам; так само москвинське неделя, красный, тем не менее ≠ нашим неділя, красний, тим, не, менше)
Так, нащо нам якомусь там Шевельов, коли є такий авторитетний мовознавець Ярослав Мудров!
Ні, авторитетний мовознавець у нас тут один — Роман_Роман. Куди нам до Вас 🤣🫣
"Яке. Читайте Шевельова. Там, де Ви про "строк" читали"
Пані Кароліно, це Ви добродієві Ярославові? Не вигадуйте, нічого він не читав
>Не обов'язково, бо ікавізм проходив на різних місцинах по-різному, не однаково.
Славно, таґда переходім на мaскоfскає нарєчіє укрáінскава язъıка, вєдь етa fсьо наше палучаіца, заадно fсє друґ друґа панімать будут.
>потяг
Кдє Въı тут чужую сємантіку увіділі?
На цьому нарєчії з д. Романом і розмовляйте — так краще один одного зрозумієте 🤣 там і про засади української мови порозказуєте.
Потяг до чогось — наше слово, наші смисли/семантика
Потяг (поїзд) — польське, у нас щось їде, а не тягнеться, і не пересувається в значенні "переміщатися" (як нині скрізь ліплять)
Потяг тягне за собою вагони 🤷♀️
> На цьому нарєчії з д. Романом і розмовляйте — так краще один одного зрозумієте 🤣 там і про засади української мови порозказуєте.
Да што вꙑ, ґэспэдзін?
<Потяг тягне за собою вагони>
Ну, в польській так воно і є.
В українській мові він їде, тому поїзд. Раніше, до локомотивів, була весільна процесія, яка називалась поїздом.
ПОЇЗД
Низка візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку; валка.
На білому, пишному румаку .. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства. (М. Старицький)
<Да што вꙑ, ґэспэдзін>
😝😝😝🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Та я бачу, що це Ви про себе, бо мова Вам чужа. Ґуляй, Вася🤭
Како искажєши, Пѥтꙗ
<Друс. ‹въторъ› має дати в укр. мові ‹втір›, жоден *‹втор›. Заперечення?>
Цікаво, я ніде не знайшов втір, повтір, повтірний. Навіть у західних говірках, де впливу москвинської мови практично не було.
Див. рус.-нім. сл. Желехівського.
ім. вівторок; вівтірки
р. вівтірка; вівтірків
д. вівтіркові, вівтірку; вівтіркам
в. вівторок; вівтірки
ор. вівтірком; вівтірками
м. вівтіркові, вівтірку; вівтірках
кл. вівтірку; вівтірки
Що вівтірка — jeden Dienstag
Утірник — Zargemes-
Гутір(ка) — Spruch, Anekdote, ... Tachina fera, Gerede; Gespräch, Unterredung
Праслов'янське походження цього слова, чому воно одразу московське?
віВТОРок маємо, той самий корень.
Тут ікавізм і не мав би бути. Та й не усюди повинен бути.
Бо тоді вже слово Кора, має бути Кіра? Притому, слово Шкіра утворилося з Кори, але як бачимо, різні голосні маємо.
Як на мене, нічого тут московського немає.
Кора, відкрит исклад 🤦🏻♂
@Valentyn Holod
Вище читайте про вівторок та його непрямі пади (відмінки).
Кора, проте кір: 
goroh.pp.ua: кір
Праслов'янське ≠ українське, коли це не є так, тоді можна базікати лядською чи московською без докорів сумління, бо какая разніца, fсє раvно лєксіка опшьая, праслаvянская.
Або також кісні пади
Не голосувати