Розрізняють сандгі зовнішнє (на межі слів) та внутрішнє (на межі морфем). Сандгі часто виступають як різні види нейтралізації. До сандгі відносять також деякі явища морфонології.
В українській мові глухі приголосні стають дзвінкими перед наступними дзвінкими (крім /в/, /й/, /м/, /н/, /л/, /р/), а дзвінкі не глухнуть перед глухими — роз-пестити, хліб сухий.
Сандгі - явище у фонетичній системі санскриту, яке повністю не відтворить український відповідник, тому загальні терміни "вимов'я" чи "вимова" (відповідники до "ортоепії") досить влучні. У цьому значені це не розділ мовознавства, а система загальноприйнятих правил та норм про вимову звуків залежно від фонетичного оточення.