У сучасній українській мові найчастіше спрощуються такі групи: -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн-, у яких випадає середній звук. Наприклад: користь — корисний, тиждень — тижня, честь — чесний, щастя — щасливий, якість — якісний. Це спрощення відбувається у вимові й на письмі. Виняток становлять слова: хвастливий, кістлявий, пестливий, шістнадцять.
—
Випад чого?
Тобто треба додатково пояснювати, що має випадати 🤷♂️
Ну от є наприклад спрощення або чергування. В контексті ясно що це, ну якщо треба то пояснимо, але нащо це у відповідник додавати
<Ну от є наприклад спрощення або чергування. В контексті ясно що це, ну якщо треба то пояснимо, але нащо це у відповідник додавати>
Sõstroca sõstrocoiõ, ta ‹διαίρεση› ne znacity 'uipad zuõcou/zuõcœu', a rozdélno citanïe duou pisymên porõcy — 'ròzimno citanïe' (œd ‹ròzimati› "to disjoin, separate"). Grecyscê διαίρεση i znacity "ròzim, ròzimanïe, ròzneatïe", œd δι- "ròz-, roz-" ta αιρέω "xopiõ, imõ, imiõ".
Na pr., u phranecysœi pravopisi, ‹ai› znacity odin zuõc /ɛ/, a ‹aï› dua zuõca /a.i/, na pr.: ‹mais› /mɛ/ : ‹maïs› /ma.ˈis/ — drougê e priclad ròzimou.
-
Crivo düigeno slovo ("wrongly motivated") — ‹διαίρεση› (← δια- + αιρέω "roz- + imõ, imaiõ") znacity "rozim", a ne "uipad".