Протеза — приєднання до слів переднього неетимологічного опорного або перехідного звука для зручності вимови. Протезу можна розглядати як і позиційну так і комбінаторну фонетичну зміну, оскільки приголосний з'являється саме перед голосним, а не перед будь-яким звуком.
Приклад вживання
В українській мові частіше за все спостерігається поява приголосних звуків [ʋ] і [ɦ] перед а, о, у та і. Наприклад: вугілля, гострий, вісім, вухо, віслюк.
Протетичними можуть бути й голосні звуки — наприклад, [і], [o] (імла, іржа, іржати, олжа — пор. рос. мгла, ржавчина, ржать, ложь).
Характерне для діалектів, напр. Гандрій, Гумань, горати, гобід тощо.
У процесі фонетичного розвитку мови від всього слова може залишитися один протетичний звук, який первісно взагалі у ньому був відсутній.
Протеза — приєднання до слів переднього неетимологічного опорного або перехідного звука для зручності вимови. Протезу можна розглядати як і позиційну так і комбінаторну фонетичну зміну, оскільки приголосний з'являється саме перед голосним, а не перед будь-яким звуком.
В українській мові частіше за все спостерігається поява приголосних звуків [ʋ] і [ɦ] перед а, о, у та і. Наприклад: вугілля, гострий, вісім, вухо, віслюк.
Протетичними можуть бути й голосні звуки — наприклад, [і], [o] (імла, іржа, іржати, олжа — пор. рос. мгла, ржавчина, ржать, ложь).
Характерне для діалектів, напр. Гандрій, Гумань, горати, гобід тощо.
У процесі фонетичного розвитку мови від всього слова може залишитися один протетичний звук, який первісно взагалі у ньому був відсутній.
дав.-гр. πρόθεσις — «ставлення попереду»
тур. ön seste ünlü türemesi
Перекладаємо слово протеза
Бо це звук, який вставляється до слова – раніше, тобто перед словом.
Протези називають приставними звуками.
При- (приєднання)+ "звук". Відповідно до сучасного правопису в 2 не має бути ', це особисте
-