Ампутація — хірургічна операція, під час якої відтинають кінцівку, видаляють (повністю або частково) той чи інший орган.
Приклад вживання
Нозі загрожувала часткова ампутація.
Походження
запозичення з німецької мови
нім. Amputatión, amputieren походять від лат. amputātio «ампутація», amputāre «відрізати», утворених з префікса am(b)- «об-, навколо» і основи puto «ріжу, очищаю», пов’язаної з puteus «яма», pavio «товчу».
Ампутація - утин (чого), утинання, ампутація // Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920
https://archive.org/details/slov30/page/n23/mode/1up
відтин
6
Дія та її результат за значенням відтинати, відітнути. СУМ.
Відтин - відрізання, відтинання, відпилювання. Сл. Грінченка.
/ˈokorn/, [ˈʷɔkor(ɔ)n] — po sõgòlôsné, [ˈwokor(ɔn] — po gòlôsné, [ˈjokor(ɔ)n] izocrema po /i/, /i͡e/, [ˀɔkor(ɔ)n] u deyacax narécïax (o istocy, Lêmocscinui)
___
Œd ‹o-› "ambi, am-" ta ‹corn› œd déyeslova ‹cornati› (v. SIRM II, 394: ‹карна́ти›, ← *‹корна́ти› "putare")
+
Ампутація - утин (чого), утинання, ампутація // Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920
https://archive.org/details/slov30/page/n23/mode/1up