*перед- "præ-" + чеп- "чепити, figere"; не чіп, а чеп, бо нема окситонези – родовий однини: пере́дчепа, а не передчепа́, тому нема передумови для -чіп.
Підтримую !
Дячу за підтримку.
Карл-Франц Ян Йосиф, не обов’язково так буде фонетично. Залежить і від швидкості мовлення. Роздільна вимова [-д.ч-] не суперечить фонетиці рус. м. Крім того, в пратварі *пєрєдъчєпъ є між "д" та "ч" короткий голосний.
Гаразд.
Асоціюється із причіпом.
Такого слова в українській мові немає, якщо Ви звісно не про кальку російського "прицеп".
Перід + чепінь (афікс)
Præ + fixum
Яколи наголос на [Е́] ("передчЕ́пінь", а не на "перІ́дчепінь"), то чому "перід-", а не "перед-"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
твар перідчепінь теоретично шло би яснити складенням оснів з первісною окситонезою в першій: *perdú- → *перѷд (пері́д), переда́~переду́, передо́м – такий наголос виправдовує рефлекс "і", тобто з первісного гаданого наголосу: *пері́д-чепінь.
Кого він чіпає?
Перід + чепень (афікс)
Præ + fixum
Асоціюється із чепцем(очіпком/сальником)
Кого приросток чіпає?
Плече _ давньоруська
Гiдна i не смiхотворна вiдносно iнших варiантiв.
В украïнському словнику
sum.in.ua: rameno
Ей! пре́фікс, це українське слово!
У мовознавчій літературі до 1937 року (
uk.wikipedia.org: Префікс#cite note-1). Уперше прочитав у словнику синонімів Святослава Караванського.)
Калька з польської.
А як могла потрапити калька із польської, якщо в Харківському правописі є це слово. А це той з якого взяли деякі норми і внесли у 2019-му.
Отже це слово - давнє питоме слов'янське.
Сильно, до 1928 року нічого не позичали, відтоді питомість
Підтримую
+
+