Ідіома — притаманний тільки даній мові стійкий зворот, що виражає єдине поняття.
Приклад вживання
Словник ідіом — словник, що містить розташовані в алфавітному порядку стійкі фразеологічні сполучення, вживані в даній мові (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 166).
Походження
Се.-фр. idiome, від плат. idioma, з дгр. ιδίωμα “особливість, властивість, властивий вираз", від ιδιουσθαι “привласнити, собити", від ιδιος “свій, своїтий, питомий, питимий"
Грецький відповідник друс. присьньство є ιδιομα (Срзн.-1474), також, у Срезнівського товмачено: "особливість, питомість"; від присьнъ, різних значень, зокр. "свій, питомий"; товк "постійний" є втір – первісний товк є *"що є при (чім/кім)", відки => "свій, питомий; близький, рідний". Тут іменник є творено парадигматичним *-ь (знать, рать, біль, міль, прить, месть, лють, честь). Вимова: {присень}, в непрямих відмінках: присни, присенню, присний~присней, присеньми, приснех, приснем, присеньма (дв.).
Вимова: priseny {ˈprɪ͡ɘsɨnʲ}, prisni {ˈprɪ͡ɘsnɪ}, prisenniõ {ˈprɪ͡ɘsɨɲːʊʷ}.
Грецький відповідник друс. присьньство є ιδιομα (Срзн.-1474), також, у Срезнівського товмачено: "особливість, питомість"; від присьнъ, різних значень, зокр. "свій, питомий"; товк "постійний" є втір – первісний товк є *"що є при (чім/кім)", відки => "свій, питомий; близький, рідний". Тут іменник є творено парадигматичним *-ь (знать, рать, біль, міль, прить, месть, лють, честь). Вимова: {присень}, в непрямих відмінках: присни, присенню, присний~присней, присеньми, приснех, приснем, присеньма (дв.).
Який ізрій?
Корінь: pri- "при" + *is- "той, сей" + *-yn- чепінь прикметників, з первісним значенням "який є при тому" => "властивий".