uk.wikipedia.org: Дохристиянська писемність словʼян
«Прѣжде ѹбо словѣне не имѣхѫ книгъ. нѫ чрътами и рѣзами чьтѣхѫ и гатаахѫ погани сѫще. кръстивше же сѧ. римьсками и гръчьскыми писмены. нѫждаахѫ сѧ словѣнскы рѣчь безъ устроениа…».
«Адже раніше словени не мали букв, але за чртами й різами читали, ними ж гадали, поганими будучи (язичниками). Охрестившись, римськими і грецькими письменами намагалися писати слов'янську мову без улаштування».
goroh.pp.ua: черта
«Прѣжде ѹбо словѣне не имѣхѫ книгъ. нѫ чрътами и рѣзами чьтѣхѫ и гатаахѫ погани сѫще. кръстивше же сѧ. римьсками и гръчьскыми писмены. нѫждаахѫ сѧ словѣнскы рѣчь безъ устроениа…».
«Адже раніше словени не мали букв, але за чртами й різами читали, ними ж гадали, поганими будучи (язичниками). Охрестившись, римськими і грецькими письменами намагалися писати слов'янську мову без улаштування».
Дуже гарно. Оскільки руни часто викарбовували та вирізали, то це слово більше пасує.
РІ́ЗА, и, жін., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 7); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 560.
РУНИ 1, рун, мн. (одн. руна, и, жін.). Літери давньогерманських алфавітів, що збереглися (перев. у скандінавів) у написах на каменях, зброї, прикрасах і т. ін. Якісь чужі, незнані племена людей чи звірів виринали дикі із сутіні віків, страшні, великі.. Од їх лишились тільки дивні руни (Леся Українка, I, 1951, 288).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 909.
Коментарі (0)
РУНИ 2, рун, мн. (одн. руна, и, жін.). Народні карельські та фінські епічні пісні. Він сідав на камені найближче, У руках — папір і олівець. Так сидить і на папері ниже Руни ті рядочок по рядку... (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 126).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 909.
–
Навіщо збіднювати мову?
Тим більше, для чого чіпати історичну термінологію?
Треба перекладати сучасні слова, а не усталені історичні.
Для чого ви жбурляєтеся радянськими слівницями? У нас рідних нема?
А чим вас так лякає омонімія? Коли купуєте замок для дверей, боїтеся, що ненароком герцогом станете? XD