Асонанс— 1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…» (Т. Шевченко).
2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
Приклад вживання
Асонанс надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.
За аналогією до слова