Іменник з іменниковим *о кореня від nauesti (Онишкевич І, 462: навести "намовити до чогось, схиляти до чого-небудь". З точки зору типології мотиваційно-семантичного розвитку є праві точний відповідник лат. suggestio ← suggero "підношу/піднесу ( ≈ наводжу/наведу)".
Від основи naved- дієслова navesti (Онишкевич І, 462: навести "намовити до чогось, схиляти до чого-небудь") творено субстантивацією парадигматичним суфіксом -y (<-ь>).
Субстантивація вихідної форми дієприкметника "руського" (та моравського, в лінгво-історичнім розумінні) типу на -а від основи naued- дієслова navesti (Онишкевич І, 462: навести "намовити до чогось, схиляти до чого-небудь"). Тобто *"те, що наводить".
Вимова: {ˈturɪwɔ, tuˈrɪwɔ}.
ЕСУМ (V, 680: тýри́ти): туря́ти "наводити на думку" (и: "гнати, ганяти; штовхати; вказувати"). Твар <туря́ти> (touryati) є durativum від <тýри́ти> (touriti), себо похідний від touriti – первісного, тому їх є мати за те саме дієслово, й дане ту слово tourifo (туриво) є творено від його. Чепінь *-i-u-+-o => <-ifo (-иво)> є за походженням субстантивація парадигматичним -о від прикметників на *-i-u- => <-if (-ив), ге: любивий "який любить, здатен любити", дативий "який дає можливість, сприяє", бєсѣдивыи "красномовний, який уміє говорити", й богато їнших (гляди в http://oldrusdict.ru/dict.html#: *ивыи у верхнім полі, в полі про друс. слова).